Першу спробу прийняти ЗУ "Про охоронну діяльність" Верховна Рада України здійснила 08 вересня 2011 року, а вже 06 жовтня 2011 року о 12:59 офіційний Інтернет-сайт Президента України повідомив, що Глава держави застосував право вето до Закону "Про охоронну діяльність", і, внісши свої пропозиції, повернув документ на доопрацювання в ВРУ. 17 листопада Верховна Рада України робить спробу № 2 і, враховуючи пропозиції, Президент приймає документ знову. А 14 грудня 2012 року, о 15:16 Прес-служба Президента на офіційному сайті повідомила, що голова держави Віктор Янукович відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом Закон "Про охоронну діяльність".

Надія Вороницька-Гайдак, Генеральний директор Юридичного об’єднання "Феміда" для UBR.UA.

І ось нарешті 22 березня 2012 року, Верховна Рада України повторно прийняла Закон України “Про охоронну діяльність” з урахуванням всіх пропозицій Президента. 29.03.2012 року Закон було направлено на підпис Президенту, а 13.04.2012 року, відбулась подія, яку чекав ринок охоронних послуг не один рік, і ось нарешті сталося – Президент України підписав Закону України "Про охоронну діяльність".

Отже прийнятий Закон таки прийнятий, і всім зацікавленим сторонам доведеться вчитися жити за затвердженими правилами. В даній статті пропоную розглянути деякі позитивні та негативні положення прийнятого Закону, з точки зору пересічного українця.

Отже, позитивним моментом, на мою думку, слід вважати ту особливість, що даний закон нарешті дав офіційне визначення охоронної діяльністі. Згідно документу, це надання послуг з охорони власності та громадян. Стаття 5 визначила види охоронних послуг:

  • охорона майна громадян;
  • охорона майна юридичних осіб;
  • охорона фізичних осіб.

Нарешті, визначено, що органами державного регулювання у сфері охоронної діяльності є Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охоронної діяльності, який затверджує:

  • ліцензійні умови провадження охоронної діяльності;
  • затверджує порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження охоронної діяльності;
  • видає та переоформляє ліцензії на здійснення охоронної діяльності, видає дублікати таких ліцензій та приймає рішення про визнання їх недійсними;
  • здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням суб’єктами охоронної діяльності ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок;
  • приймає рішення про усунення недоліків, анулювання ліцензії на охоронну діяльність;
  • формує і веде ліцензійний реєстр.

Отже, якщо Вас, ні в чому не винного громадянина, безпідставно "зачіпив" персонал охорони, то скаржитись Ви можете, окрім звичайної міліції і прокуратури, ще й до Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади (щоправда поки не зовсім зрозуміло що це за орган, хто ним керує та де він знаходиться).

Даний закон, вперше в українській правовій історії, визначив порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу та спеціальних засобів (ст.16). Під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об’єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, в разі:

  • захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров’ю або майну;
  • запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;
  • необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об’єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір;
  • знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров’ю персоналу охорони або інших осіб.

Частина 2 ст. 16 зазначила, що затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

Дане положення, особисто у мене викликає багато запитань: по-перше, що значить негайно, це скільки? 5, 20, 30 хвилин? Окрім того, не зовсім зрозуміла ситуація, хто і яким чином доставляє затриманого до орану внутрішніх справ, тобто міліція самостійно виїжджає, чи персонал охорони самостійно його доставляє у відділок. Яка відповідальність настає для персоналу охоронної фірми, якщо вони не передали затриманого органам внутрішніх справ?

Окрім того, ця ж ст. 16, ч. 3-4 визначили, що персонал охорони може застосувати спеціальні засоби попередивши про це порушників жестами та голосом про намір їх застосування та визначила вичерпний перелік ситуацій коли засоби фізичного впливу та спеціальні засоби можуть застосовуватись без попередження, а саме у разі:

  • раптового нападу;
  • нападу чи опору з використанням зброї або предметів, що становлять загрозу життю та здоров’ю особи, або з використанням механічних транспортних засобів.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх осіб, а також проти осіб, які відповідно до законодавства є носіями спеціального статусу недоторканності, крім випадків учинення ними нападу, що становить загрозу життю та здоров’ю фізичних осіб, персоналу охорони, або збройного нападу чи збройного опору.

Персоналу охорони забороняється застосовувати спеціальні засоби в місцях значного скупчення людей, якщо це може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю сторонніх осіб, крім випадків самооборони (самозахисту).

Найбільш насторожує те, що в прийнятому законі жодним чином не визначена відповідальність персоналу охорони перед звичайними громадянами, які постраждали в результаті їх неправомірних дій. Тож Вам, шановні українці, доведеться самостійно шукати методи та придумувати варіанти захисту своїх прав, якщо їх було порушено працівниками охоронних фірм.

Теги: закон охрана украинцы права
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 1282