В юридичній практиці часто трапляються випадки, коли підприємство не знає, що робити у разі отримання запиту від податкової, який містить вимогу щодо отримання певної інформації. Податковий кодекс не містить чіткого визначення поняття “запит”, проте визначає у п.71.1 право податкової застосовувати комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Ніна Михальська, юридичний консультант в галузі господарського права спеціально для UBR.UA

Що може бути предметом запиту податкової?

Чинний Податковий кодекс дає відповідь на такі запитання: у якому вигляді податкова збирає інформацію; у якому порядку податкова подає запит на підприємство; і яка інформація може бути предметом запиту податкової.

Читайте также:

Пунктами 72.1 та 73.1 ПК визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкової відбувається за рахунок (а) періодичного надання інформації податковій у вигляді звітування (декларації, розрахунків тощо) або (б) окремого письмового запиту на адресу підприємства-платника податку.

Тобто у першому випадку платник податку надає інформацію податковій про свою діяльність незалежно від того, чи надійшов запит, або ні. Це означає, що податкова отримує інформацію про платника податку, яка стосується результатів його діяльності та про стан сплати податків, оскільки у цьому випадку види необхідної інформації, який потрібно надавати до податкової, однакові і обов’язкові для всіх.

Другий випадок є дещо складнішим, оскільки зводиться до уточнення та підтвердження інформації (п.73.3 ПК), яка була подана платником податку добровільно у вигляді звітів та декларацій, і залежить від конкретних обставин платника податку. В цілому перелік інформації (документів), яку платник зобов’язаний подати на письмовий запит податкової, повинен визначатись податковим законодавством. Між тим закон посилається лише на випадки, які чітко зазначені у Кодексі, та інші випадки, в яких на будь-якому етапі перевірки платника податку можуть виникнути у податкової запитання щодо, наприклад, деталей угоди між платником податку та його контрагентом (напр. див: п.78 ПК).

Останнє є джерелом правової плутанини, що виникає після отримання платником податку запиту. А отже закон чітко не визначає, яка інформація (документи) може бути предметом запиту податкової (16.1.15 ПК). Закон лише посилається на наявність деякого встановленого невичерпного переліку обставин, за яких податкова повинна звернутись до платника.

У іншому ж випадку платник податку може проаналізувати лише порядок, в якому подано цей запит, за п. 73.3 ПК та Постанови КМУ від 27 грудня 2010 р. за N 1245 “Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом” та співставити свій випадок із вимогами вищезазначеного законодавства.

Яким має бути запит?

Порядок, передбачений законодавством, вимагає наявність таких обов’язкових реквізитів, як підпис керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби. Запит повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит повинен бути вчинений у письмовому вигляді та надісланий платнику податку поштою з повідомленням про вручення за податковою адресою або наданий під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У іншому випадку, наприклад, надісланий факсимільним зв’язком тощо, окрім випадку, коли запит надсилається податковою засобами телекомунікаційного зв'язку із електронним цифровим підписом, такий запит не вважається врученим платником податку.

Дискусійним залишається питання про обґрунтування наявності печатки податкової на запиті, оскільки для органів державної влади визначено єдиний стандарт оформлення документів згідно Постанови КМУ “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органів виконавчої влади. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” від 17.10.1997 року № 1153.

Втім, Порядок №1245 серед реквізитів зазначає лише посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Види запитів

Хоч податкове законодавство і не виділяє окремих видів запитів, проте суттєва різниця між ними все ж таки існує. У деяких випадках термін надання відповіді платника податку на запит податкової різниться: у загальному випадку він становить один місяць (73.3 ПК). Між тим, у разі, якщо в 10-денний термін платником податку не буде надано відповідь на запит податкової, податкова може провести позапланову документальну перевірку (78.1.4 ПК). У випадку, коли податкова надсилає запит до правоохоронних органів щодо копій документів платника податку, термін відповіді суб’єкта інформаційних відносин становить три дні (п. 85.9 ПК України).

Таким чином, кожна ситуація платника податку є унікальною, і залежить від багатьох обставин, за яких вона виникла: порядку подання запиту, підстав, з яких вимагається інформація, об’єму документів, які повинні бути надані в порядку запиту тощо. Усі випадки об’єднує одне - ймовірні наслідки подання запиту податкової для сумлінного підприємства - платника податку.

Теги: налоговый кодекс налоговики запрос
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 6483