В рамках програми "Думка експерта" говоримо про зміни у споживчому кошику українців. Вони в дечому дивують, але і частково співпадають із потребами населення. У нас в гостях – макроекономіст – Андрій Блінов.

UBR. - Я прочитав із ЗМІ, що зі списку аудіотехніки, наприклад, зникли музичні центри, комп’ютерні диски, монітори і процесори. Замість них з’явилися ноутбуки, принтери, флешки?

А.Б. - Майже всі ЗМі з релізу Державної статистичної служби зробили для себе такі висновки. Однак, я хочу сказати, що суттєво кошик не змінився і фактично це більше погоня за сенсацією. Щось знайти, там диски зникли – принтери з’явилися, це незначні частки в кошику, вони – дивують, але це пов’язано з тим, що саме структуру, номенклатуру товарів, а їх , фактично, стало більше, приблизно на 10% стало більше позицій. Так от, цю структуру Держкомстат переглядає раз на 5 років. І останній перегляд був, якщо мені не зраджує пам'ять, у 2006 році. За цей час з’явилися відносно дешеві флешки, тоді були дорогі. В принципі, в житті, можливо тобі 2 флешки потрібно, а так, щоб постійно купувати. Диски тоді були надзвичайно популярні. Зараз, через флешки, через різні накопичувачі, ви знаєте змінилася ця структура. 51% як був, так і залишається – продовольчі товари. Однак, головні витрати українців, і це свідчить структура Держстату, це – їжа.

- UBR. Мене дивує, що зникло згущене молоко, дитяче харчування, мило господарче, натомість з’явилося оливкова олія. Невже українці так перейшли на оливкову олію?

А.Б. - Вони дійсно стали її частіше використовувати. Ви можете подивитися на асортимент супермаркетів. З іншого боку, цікаво було б почути думку Держстату, чому виключили їжу для дітей через те, що порівняно з 2000 роком, у нас зараз народжуваність вища. Ми бачимо, мерчандайзери активно працюють по такій групі продукції, досить активно розвиваються цілі секції в найбільш престижних і популярних супермаркетах. Якраз дитяче харчування представлено досить широко. Можливо, тут деяку роль відіграє те, що це імпортне харчування і був стрибок 2008 року, а це – фіксація того, що відбулося 2008 року. Тобто, після того, як курс стрибнув з 5 до 8, люди дійсно стали менше купувати імпорту. Однак, фіксувати це тільки на початку 2012 року, не зовсім все правильно з боку Держстату. Не зовсім правильно і говорити, що Держстат переглядає свій кошик раз на 5 років. Раз на 5 років він переглядає номенклатуру: він виймає диски, добавляє флешки і так далі. Але щопівроку Держстат переглядає саме відсотки. Тобто, оці вагові компоненти в індексі інфляції. Вони змінюються по більшості товарів на соті відсотка і відповідно, це не так впливає на коефіцієнти інфляції, як компоненти.

- UBR.За словами пані Власенко січневий низький показник інфляції плюс три десятих відсотка розраховувався на підставі нового кошика. Що це означає, це якимось чином змінює наше бачення?

А.Б. - Ви подивіться на інфляційні показники кінця 2011 року. Я розумію, не коректо дивитися, як у нас часто люблять цим маніпулювати політики, на літні показники інфляції і порівнювати їх із зимовими. Однак, якщо дивитися на ланцюгові індекси річні, тобто, враховуючи сезонність фактора, я можу сказати, що в нас останні півроку є досить сильна тенденція до гальмування інфляції. Дійсно, в січні, зокрема, було дуже серйозне зниження по ряду таких позицій, як, на приклад, молочна продукція, яйця і деякі інші продукти. Не багато, до речі у січні було компонентів, які здешевшали. Однак, їх вага в кошику – значна. Бо, скажімо, цукру, яєць, люди споживають дуже багато. До речі, не забувайте, Держстат це не дуже афішує, але, як правило, індекс інфляції, скажімо за січень, він фіксується по 20 – те число. Тобто, це збираються регіональні дані, вони збирають відомості на рівні своїх областей. Інформацію на 15 – 20 число і фактично ми не маємо відсоток зростання цін у цьому показнику за останню декаду січня.

- UBR. Найактивніший період до 1 – го числа.

А.Б. - Так, але, воно враховує останню декаду грудня. Тобто, можна сказати, що це – умовно, такий січневий індекс інфляції. Якщо ми подивимося і на інфляцію і на споживчі ціни, тобто, по яких люди купують товари, і так звані оптові відпускні ціни промислових виробників, то ми бачимо, що там і там в цілому є тенденція до гальмування цих показників. І до речі, з промисловістю також все зрозуміло. У світі вже 4 місяці є тенденція досить серйозного гальмуванням цін на ті ж самі метали, хімічну продукцію, цього немає, до речі, у продовольчих товарах. У нас ця тенденція, вона гальмує експортні ціни, через це у нас відпускні ціни виробників вони зростають, хоча і набагато повільнішими темпами. Якщо, наприклад, у нас ще у вересні був річний темп зростання промислових цін – 21%, це – дуже багато у порівнянні з інфляцією, однак, зараз ми вже виходимо на 11 – 12% і скоріше за все, перейдемо планку – 10%. Це, до речі, запорука того, що ми будемо мати інфляцію менше 10% саме по споживчих цінах.

- UBR. Якщо наближається якесь кризове явище, як ми спостерігаємо, наприклад, у Європі, тривалий час, якесь уповільнення, то так само ціни можуть і збільшуватися, наскільки я розумію?

А.Б. - Абсолютно точно підмічено. Однак, не правильний приклад Європи. Якраз Європі загрожує більше дефляція через сильну валюту. Бо у нас, як правило, зростання цін відбувається не через те, що зростання починає якимось чином активніше працювати, а у нас досить велика частка імпорту. І якщо змінюється обмінний курс, то він стає запорукою певного підняття цін і цінового масштабу і цінового рівня. Тобто, в цьому плані у нас праві і фахівці Мінекономіки і експерти, які кажуть, що обмінний курс бажано тримати фіксованим, бо він сильно впливає на інфляційний показник.

Інтерв’ю провів Віталій Дячук.

Фото: nbnews.com.ua

Теги: потребительская корзина инфляция дефляция госкомстат
Источник: Телеканал UBR Просмотров: 1561