Закон «Про ринок землі» може поставити під загрозу бізнес агрохолдингів. Адже в одні руки можна буде взяти  максимум 6 тисяч гектарів у районі і 5%у області. Для великих ферм – це мізер. Зокрема, постраждають господарства, де вирощують велику рогату худобу. Одна молочна корова щодня з'їдає до 40-ка кілограмів буряків. Трави – аж 70. Тож нагодувати усіх, що є в об'єднанні, просто не вдастся. Лякають "страшилками": мовляв, частину стада доведеться вирізати. Або взагалі закрити ферму. Відтак частка імпорту м'яса в Україні збільшиться. І це неминуче призведе до подорожчання продукції.

Артур Лоза, голова агрохолдингу: «Одним із чинників, які стримують розвиток цього бізнесу - це відсутність відносин власності до землі, яка знаходиться поблизу молочно-товарних комплексів. Заготовка грубих кормів потребує досить вузького логістичного радіусу. Внесення гною, і так далі.»

Якщо кількість агрохолдингів скоротять, банкам доведеться активніше працювати з невеликими господарствами. Втім, видавати кредити дрібним фермерам фінустанови не люблять. Відмовка одна – бізнес може прогоріти, а отже, ризик неповернення позики зростає. Ставки нині захмарні. Інколи сягають 20% річних. Коли  запрацює закон «Про ринок землі», ймовірно, що фінустанова коригуватиме відсотки для кожного окремо взятого господарства.

Юрій Полунєєв, член комітету ВР з питань фінансів: «Вартість кредитів у першу чергу буде визначатися рівнем інфляції, загальним рівнем вартості грошей, а також ризиками конкретного позичальника. Вартість кредиту для великого агрохолдингу може бути меншою, ніж вартість для меншого господарства.»

Однак, у закону "Про ринок землі" є ще й зворотній бік медалі – дрібний фермер відтак отримає свою певну нішу, бо стане потрібним для агрохолдингів. Адже великі агрофірми насправді не будуть у збитках, а лише – обмежені в отриманні великих прибутків. Тобто їм доведеться частково відмовитися від "замкненого циклу" і вже не вирощувати рослини для годівлі корів, а купувати їх у дрібного фермера. Той у свою чергу - стане затребуваним і для банків – більш бажаним клієнтом. Ще минулого року в уряді запевняли: до кінця 2012-го в Україні з'явиться державний земельний банк. Фермери зможуть віддавати у заставу свої наділи. Натомість – отримуватимуть дешеві кредити. Ставки коливатимуться у межах 8-9% річних.  Що ж до скасування мораторію на продаж землі, то деякі підприємці його очікують із жахом.

Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників: «Наприклад, умовно кажучи, я маю землю у приватному постійному користуванні середню земельну частку, умовно я кажу.... І мені потрібні гроші. А вона є в оренді ця земля. То я, зрозуміло. тому, хто орендує, скажу: або купляй, або я віддаю комусь іншому. І тут стане питання, хоч-не-хоч, але її треба купляти, бо  інакше він продасть іншому, і це вже земля не буде у мене в оренді? А якщо я там сівозміну маю? якщо я там працюю в загальному масиві.»

Також фермерам доведеться переукладати договори оренди.  Того вимагатиме відповідний закон. І доведеться пройти усі кола бюрократичного пекла. Причому, не факт, що  ділянки знову опиняться в руках колишніх орендарів. Крім того, ті навряд чи отримають компенсацію. Тож дрібні сільгоспвиробники ризикуватимуть втратити шалені кошти. Як варіант,  фермери вимагають ввести перехідний період. Хоча б на 4 роки. Аби вийшли терміни користування, які є нині.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 1149