Кожен третій бізнесмен в Україні цього року став жертвою економічних злочинців. Такі дані наводять соціологи. Зокрема, активнішими стали хакери. Вони або крадуть гроші із банківських рахунків, або ж просто переказують кошти у інші фінустанови. Як правило,  підприємці тримають язик за зубами. Про те, що їх обібрали, правоохоронцям не повідомляють. Особливо, якщо крадіжка сталася всередині компанії. Фахівці кажуть: це через недовіру до людей у пагонах.  За неофіційною статистикою, кожен п'ятий злодійкуватий співробітник відбувається лише звільненням. Тим часом збитки, завдані підприємствам, вражають. Деякі з них внаслідок оборудок втрачають до 5-ти мільйонів гривень. Цупити беруться люди освічені та зрілі.

Борис Краснянський, керуючий партнер консультанційно-аудиторської компанії: «Средний портрет этого преступника - это мужчина с высшим образованием, в возрасте от 31 до 50 лет, работающий в организации  от 3 до 5 лет.»

Основним джерелом заробІтку частина чиновників обрала хабарництво. Лише цього року правоохоронці виявили 3 тисячі подібних злочинів. У більше ніж сотні із них фігурують суми понад 100 тисяч гривень. Без тугого гаманця підприємцям розв’язати  проблеми майже неможливо. Найчастіше із поборами приходять міліціонери, податківці та працівники санепідемслужб. За підрахунками Міжнародної фінансової корпорації, українським бізнесменам доводиться витрачати через підкупництво аж 10% своїх доходів. Таке нахабство  експерти пояснюють вседозволеністю та відсутністю опису чітких обов’язків чиновників. Найбільший цьогорічний улов правоохоронців - хабар у 10,5 мільйонів гривень. Його намагався взяти голова однієї із райдержадміністрацій Хмельниччини. За купу грошей він обіцяв змінити цільове призначення 33-х гектарів землі. Крім того, зловживання постійно виявляють у сфері держзакупівель.

Богдан Якимюк, член громадської ради при Антимонопольному комітеті: «Там збігаються інтереси багатьох сторін. І передусім ми говоримо про те, що іде витрачання державних коштів, коли підприємці зацікавлені  в отриманні більшої вигоди, або змовляються між собою  заради того, щоби перевагу і перемогу в конкурсі отримав хтось з них один, а потім розподіляють цей прибуток.»

Експерти пропонують боротися не з корупціонерами, а з корупцією як явищем. Наприклад, перейняти досвід Грузії. Якщо чиновник будь-якого рангу раптом стає заможним,  має розповісти, звідки саме на нього звалилося багатство. Перші кроки в цьому напрямі зробить і Україна.

Юрій Лавренюк, голова спец колегії з питань боротьби з корупцією: «З 1 січня 2012 року вступає в силу така норма, як фінансовий контроль. Всі ці посадовці, починаючи від рядового співробітника там , якщо взяти контролюючого правоохоронного органа, і закінчуючи високопосадовцями, вони зобов’язані будуть здавати розширену декларацію. Будуть декларуватися не тільки доходи, а й видатки.»

Тим часом Мінюст має намір скласти список усіх корупціонерів та хабарників. Їх вноситимуть до спеціальної офіційної бази даних. Кошторис такого проекту підготує Кабмін. Втім, коли серед  економічних злочинців проведуть перепис – поки невідомо.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 772