Манера запізнюватися на роботу може зіграти з вами поганий жарт. Психологи кажуть, іноді незібраність - звичка ще зі шкільних часів, коли батьки постійно нагадували і контролювали. Це свідчення інфантильності та небажання дорослішати. Якщо ви не самозакоханий «нарцис» та й із самодисципліною все гаразд, але постійне запізнення стало для вас проблемою, задумайтесь: можливо, час змінити роботу. Натомість працедавцю психологи радять не сварити своїх підлеглих за невчасний прихід. Адже не пунктуальний працівник часто саме цього і прагне, як правило, підсвідомо. Запізнюючись, люди намагаються компенсувати нестачу уваги.

Алла Кіщинська, психолог: «Он опоздает, его начальник поругает, пожурит и он получит то внимание, которого ему не достаёт, хотя оно и негативное. Зато другие коллеги пожалеют.»

Психологи вбачають у такій поведінці невдоволення своїми колегами, начальством чи роботою загалом. Аби розв'язати проблему, потрібно передусім розібратися у собі та з’ясувати причини хронічних запізнень. Для самоорганізації можна записувати усі справи у щоденник і аналізувати, на що витрачаєте найбільше часу. Аби зекономити дорогоцінні ранкові хвилини, слід звечора зібрати речі, приготувати одяг і сніданок. Якщо і це не допомагає, запровадьте власну систему заохочень і покарань, головне, щоб начальник не зробив це перший.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 2951