Держава просить науковців зробити економіку енергоефективнішою

Президент Національної академії наук Борис Патон та голова Держагенства з енергоефективності підписали угоду про науково-технічне співробітництво між відомствами. Тепер науковці мають виконувати замовлення чиновників. Щоправда, грошей на енергозбереження держава їм не надає.

Науковці мають сотні проектів, які дозволяють економити газ, тепло та електроенергію, запевняють в Національній академії наук. Але за нестачі коштів та ефективного менеджменту, вчені не мають можливості втілити свої розробки в життя. Як приклад, вони приводять досвід Стенфордського університету у Штатах, де наука тісно співпрацює з ринком.

"Стенфордський університет має обсяг робіт по провадженню на рівні бюджету Іспанії. Виконує цю роботу кільце фірм довкола університету, що були спеціально створені, та які працюють на особливих умовах і мають можливість перетворювати фундаментальну науку в технології, які широко впроваджуються у життя", - коментує для телеканалу UBR Борис Стогній, академік Національної Академії Наук.

У Держагенстві з енергоефективності кажуть, що у них немає чим фінансувати науковців. Наприклад, на всі проекти 2011-го року вони отримали з бюджету трохи більше ніж 900 мільйонів гривень.

"Програма держави направлена на енергозбереження – це тільки програма та гроші – це каталізатор процесу. Кошти, які необхідні нам для інфраструктурних змін та для просувань по новим напрямкам – це кошти інвесторів", - розповідає телеканалу UBR Микола Пашкевич, голова Держагенства з енергоефективності.

От тільки інвесторів також бракує. Але де їх взяти? Адже на переозброєння української промисловості для енергозбереження потрібно 300 мільярдів доларів - а це 9 річних бюджетів України.