Сьогодні ми дуже часто чуємо про те, як чудово підготувалася Україна до Євро-2012 і скільки планує держава заробити грошей. Розповіді про пільги, надані готельному бізнесу, приріст обсягів виробництва у підприємств, що спеціалізуються на будівництві мостів, шляхопроводів, тунелів та підземних споруд в більш як 3,5 рази, а доріг, повітряних об’єктів та спортивних покриттів більш як в 1,5 рази втрачають будь який сенс, коли починаєш аналізувати рівень цін на готельні номера. Приготування до чемпіонату, безумовно, є важливим фактором впливу на економічну ситуацію в Україні, але потрібно врахувати і умови, які були створені для підготовки до даної події представникам іншого бізнесу і до яких наслідків це може призвести. Я не буду аналізувати очікувані прогнози по "зростанню" ВВП, "зменшенню" курсу інфляції, "відновленню" української економіки в період проведення Євро-2012, а проаналізую, що було зроблено, а що, з моєї точки зору, потрібно було зробити для того, щоб в черговий раз Україна не осоромилась. Повернемось до реалій життя та проаналізуємо причини захмарного зростання вартості готельних послуг. При тому, що є пільги у вигляді 0% податку на прибуток для готелів "три", "чотири", "п’ять" зірок та з 2012 року встановлені правила роботи на спрощеній системі оподаткування.

Оксана Пукіш, сертифікований податковий консультант, директор компанії "Пантер Груп", для UBR.UA

Хто хоче у готельний бізнес?

Для ведення готельного бізнесу можна вибрати систему оподаткування залежно від розміру готелю та обсягу послуг, зокрема:

- юридична особа на загальній системі оподаткування;

- юридична особа на єдиному податку 3% плюс платник ПДВ та 5% без ПДВ;

- фізична особа на загальній системі оподаткування;

- фізична особа на єдиному податку, за ставками 20% мінімальної заробітної плати, 3% плюс платник ПДВ та 5% без ПДВ.

Відповідно до п. 17 підрозділу 4 р. XX ПКУ тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд. Згідно з п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних витрат. Прибуток, отриманий таким суб'єктом господарської діяльності від інших видів послуг, оподатковується податком на прибуток підприємств на загальних підставах. Суб'єкт господарської діяльності відповідно до вимог п. 152.11 ст. 152 ПКУ повинен вести окремий облік доходу (прибутку) від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005), який звільняється від оподаткування. При цьому, до складу витрат такого платника податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування. У разі якщо основні фонди використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з розділом III ПКУ на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом III ПКУ на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

Читайте также: К Евро-2012 в Киеве появятся еще 9 гостинниц

Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так із іншою діяльністю.

Таким чином, діючим законодавством право на користування зазначеною пільгою по податку на прибуток пов'язане з наявністю у об'єкта готельних послуг з тимчасового розміщення (проживання) відповідної категорії якості та рівня обслуговування. Прибуток, отриманий таким суб'єктом господарської діяльності від інших видів послуг, ніж готельні послуги, зокрема послуг за користування приміщенням за договорами оренди, оподатковується податком на прибуток підприємств на загальних підставах.

Евро-2012: чиновники сомневаются в гостинницах >>> ВІДЕО

Три зірочки по турецькій класифікації

Відповідно до ст. 1 Закону України від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР "Про туризм" (далі — Закон N 324) з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2010 року N 2468-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та підготовки готельної інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу": готель — підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням.

Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України; готельна послуга — дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю. Присвоєння об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) категорії якості та рівня обслуговування передбачено ст. 19 Закону N 324.

Види категорій та порядок їх встановлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року N 803 "Про затвердження Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)" (далі — Порядок N 803). Наказом Міністерства культури і туризму від 10.03.10 N 3 затверджено форму свідоцтва про встановлення категорії готелю, відповідно до якої свідоцтво видається окремому об'єкту певного власника (фізичній особі – підприємцю або юридичній особі) після завершення всіх необхідних процедур.

На підставі ст. 19 Закону N 324 та п. 7 Порядку N 803 для отримання відповідного свідоцтва про встановлення категорії готелю власник об'єкта туристичної інфраструктури або уповноважена ним особа надсилає заяву про встановлення відповідної категорії готелю уповноваженому органу із встановлення категорій готелям, а саме Міністерству культури України.

Таким чином, підприємство (власник або орендар) можуть скористатися пільгою відповідно до абзацу "а" статті 17 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ у разі наявності у нього як у юридичної особи свідоцтва про присвоєння категорії певному об'єкту його туристичної інфраструктури (готелю).

НБУ: Вболівальники Євро-2012 ввезуть в Україну $1 млрд >>> ВІДЕО

Згідно із доповненнями, внесеними до п. 152.11 ст. 152 Кодексу Законом України від 07.07.11 N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", норми цього пункту для платників податку, визначених пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, застосовуються з урахуванням наступного:

– суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;

– суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

Підпункт “а” пункту 17 підрозділу 4 розділу XX викладено у новій редакції згідно із Законом України N 3609-VI від 07.07.2011 р. Зміни застосовуються при визначенні податкових зобов’язань з податку на прибуток, починаючи з 1 квітня 2011 року

" а) прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання складає не менше 75 відсотків сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга)".

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків та використані не за цільовим призначенням або у випадку перевищення інших послуг крім надання номера з тимчасового проживання більш як 25 відсотків, такі кошти зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року. Нескладно припустити, що в вартість проживання тепер будуть включені всі можливі і не можливі супутні послуги не залежно від того потрібні вони споживачу чи ні.

Болельщиков будут выманивать за город >>> ФОТО

Відносно суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовані на поповнення власних обігових коштів не зовсім ясне їх цільове використання. Власні обігові кошти поповнили, а на що їх дозволено спрямовувати? Знову на переоснащення матеріально-технічної бази, погашення кредитів, чи куди заманеться? Але відповідно до норм Податкового кодексу визначено, що у разі якщо суми коштів не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням до кінця поточного звітного року зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року. З моєї точки зору визначення поповнення обігових коштів та цільове призначення поняття не тотожні.

Таким чином готель при користування даною пільгою повинен постійно слідкувати за тим, куди і як витратити звільнені кошти від податку на прибуток.

Враховуючи досвід ведення бізнесу в нашій країні, скоріш за все, перед готелями вже через два-три роки вдосконалення матеріально-технічної бази постане проблема яким чином витратити кошти, щоб не втратити право на пільгу. Всім ясно, що не будуть готелі по декілька разів на рік змінювати меблі, матраци, сантехніку, обладнання або робити ремонт в приміщеннях, для виконання умови "переоснащення матеріально-технічної бази". Тим більше, ми розуміємо, що мова в основному йде про нові готелі і для отримання певної категорії вони повинні були ще до відкриття мати відповідну матеріально-технічну базу та відповідати стандартам. Ну припустимо, що вдосконаленню немає меж, винахідливі щось придумають, будуть купувати нові меблі, техніку і інше по ціні антикваріату, ставити золоті унітази, тощо, і всі умови оподаткування виконають і так звані "відкати" отримають... Що від даних пільг виграє споживач готельних послуг? Чи стануть від того кращими наші готельні послуги і чи будуть наші "5 зірок" відповідати тим зіркам до яких звикли споживачі фешенебельних іноземних готелів? Чи стане більш професійним персонал? Ще один значний мінус в ставці 0%, те що користувачі даної пільги не можуть займатись зовнішньоекономічною діяльністю. Таким чином в світлі підготовки до Євро-2012 дані готелі не зможуть напряму укладати зовнішньоекономічні угоди з іноземними он-лайн системами по бронюванню місць в готелях і тому повинні будуть скористатися послугами посередників.

Чем удивит городская электричка гостей Евро >>> ФОТО

Вартість номеру

Припустимо, що вартість номеру "люкс" заявлена готелем на рівні 400 Євро за добу з ПДВ та туристичним збором. Посередник візьме на себе послугу по розміщенню інформації про готель та наявність номерів в он-лайн системі іноземної компанії. За свої послуги посередник просить 10-15% від вартості замовлення, а в період визначної події Євро-2012, напевно, захоче в декілька разів більше. Посередник укладає угоду з он-лайн ресурсом, останній розміщує інформацію про готелі, наявність номерів, правила проживання, ціну за номер тощо, проводить рекламну та маркетингову роботу, отримує замовлення від гостей-іноземців та інформацію про їх кредитні картки і передає цю інформацію посереднику, а він готелю для бронювання номерів. Готель фіксує інформацію, які номера, на який період і ким з гостей заброньовано та отримує від посередника оплату броні. За послуги бронювання посередник повинен сплатити он-лайн власнику біля 15% від повної вартості замовленого номера за добу. Та перш ніж вирахувати остаточну вартість готельного номеру, який буде виставлено для гостя на он-лайн ресурсі посереднику потрібно додати ще додаткові податки нараховані відповідно до п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - до п. 160.7 Податкового кодексу:

"160.7. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок."

Читайте также: В UEFA проблемы с продажей билетов на матчи Евро-2012 в Украине

Також, слід врахувати, що якщо посередник є платником податку на прибуток на загальних підставах, то витрати понесені на виплату винагороди он-лайн ресурсу він зможе включити в витрати з врахуванням вимог пп 139.1.13 пункту 139.1. ПКУ:

" 139.1.13. витрати, понесені (нараховані)у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг робіт)з консалтингу,маркетингу,реклами (крім витрат, здійснених нарахованих)на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу)в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу виручки)від реалізації

продукції товарів, робіт, послуг)(за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному.

При цьому, до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, (понесені нараховані у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу."

ЄВРО-2012: Які штрафи готують для вболівальників? >>> ВІДЕО

Але це ще не все, тепер посереднику потрібно укласти угоду з фінансовою установою для того, щоб з карток гостей-іноземців зняти гроші та перерахувати валюту посереднику, який частину переведе в сплату послуг он-лайн ресурсу та продасть валюту, отримає курсову різницю і оплатить послуги фінансової установи. Таким чином наша вартість номера ще збільшиться на 10-15% і може скласти приблизно 1000-1200 Євро, де 15% - винагорода он-лайн ресурсу, 20% від цієї винагороди оплата відповідно до п. 160.7, 15% - оплата фінансовому посереднику та витрати по продажу валюти. Це оптимістичний прогноз без розрахунку на цінову "політику", яка використовується у нас в Україні та не враховуючи суми 20% ПДВ з вигонароди. Суб'єкти господарської діяльності, що надають готельні послуги, сплачують ПДВ на загальних підставах, крім тих, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ. Таким чином, пільгова ставка 0% яка повинна була знизити ціни на послуги готельного бізнесу у нас призводить до того, що в зв’язку з системою оподаткування автоматично збільшується мінімум в два з половиною рази. Інші представники готельного бізнесу, які не можуть або не хочуть скористатися даною пільгою, зможуть скористатися загальною системою оподаткування або спрощеною, але це не звільнить їх від витрат у вищевказаному розрахунку та ПДВ по отриманим послугам від нерезидента. Відносно спрощеної системи оподаткування введеної з 2012 року, то про її вплив на розвиток готельного бізнесу до Євро говорити зарано і за такий короткий термін підприємці не встигнуть повністю адаптуватися до нових умов. Аналізуючи наслідки надання пільг у вигляді 0% до Євро-2012, не зрозуміло, чому ця пільга надана категорії готелів "три", "чотири" та "п’ять" зірок, а не навпаки "одна", "дві" та іншим категоріям.

Починати треба було ще в 2010 році

Складається враження, що Україна, перша держава в світі, яка проводить футбольне свято і їй невідомо, що футбольні змагання це масовий вид спорту і вболівальникам потрібні недорогі готелі на одну-дві ночі і приїздять вони на конкретні футбольні матчі, як правило, великими організованими групами. Безумовно, якщо ціна на більш комфортні умови проживання є виваженою і доступною, то напевне, фани скористувалися б такими номерами і затрималися б в Україні на більш тривалий термін. Виважена цінова політика? Нажаль, це, не про нас... Про виваженість ціноутворення та оподаткування можна вести розмови, але у нас ці поняття не підлягають логічному осмисленню. Процес підготовки до Євро-2012 ми повинні були використати для зміцнення своєї позиції як туристичної країни, яка має що показати і може достойно зустріти гостей. Про цивілізований туризм говорити зарано, але зелений туризм має право на існування і повинен мати державну підтримку мінімум на три-чотири роки у вигляді пільгового кредитування та оподаткування. До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, доцільно віднести:

- недостатня кількість готелів різної категорії;

- тривала процедура отримання земельних ділянок під будівництво;

- необхідність отримання надмірної кількості дозволів пов’язаних з значними бюрократичними процедурами (що збільшує термін лише відкриття готелю до 2-5 років і більше;

- надмірний рівень ризику інвестицій внаслідок політичної та економічної нестабільності в країні;

- та політика оподаткування.

Українські орендарі зазнають збитків під час Євро-2012 >>> ВІДЕО

Дана програма повинна була запрацювати ще з 2010 року і до початку Євро 2012 ми мали б більш менш достатню кількість готелів, мотелів, кемпінгів, хостелів тощо, ринок готельних послуг мав би нормальну конкуренцію та ціни. Спростити процедуру отримання дозволів на земельні ділянки для будівництва міні-готелів та ресторанів, затвердження проектів тощо. При умові надання пільг по оподаткуванню на період користування ними потрібно встановити контроль за цінами та рівнем послуг з проживання відповідно до категорії і рівня готелю. Наявність міні-готелів на шляху до міст проведення Євро-2012 збільшило б конкуренцію що призвело б до зниження цін на ці послуги та якість обслуговування. Держава отримала б нормальний імідж, фанати, а потім і майбутні туристи були б задоволені Україна заробила б гроші, а українські громадяни постійну роботу. В 2010 році були проведені маркетингові дослідження готельного ринку у відповідності до яких Україні потрібно біля 7500 тисяч номерів в готелях "чотири" та "п’яти" зірок, а рівня міні-готелів недостатньо близько 400 тисяч номерів, при цьому, тільки на період проведення Євро-2012 потрібно близько 200 тисяч номерів. Зважаючи на це, коли приїдуть іноземні вболівальники до нас на Чемпіонаті, то з’ясується, що багато хто з них заплатив за неіснуючі номера або за жахливі умови проживання та сумнівний сервіс за неймовірні ціни. Дефіцит та відсутність контролю породжує спекуляцію та шахрайство. Розвиток туризму в Україні має стати одним з ефективних засобів формування системи загальнолюдських цінностей та розвитку країни. Для реалізації туристичного потенціалу України необхідно зробити наступні кроки:

- забезпечити туристам зручні умови для приїзду в Україну;

- опрацювати концепцію розвитку масового туризму;

- спростити і прискорити оформлення віз;

- розробити план поліпшення стану (а не знищення) визначних пам'яток і створення нових об'єктів масового туризму;

- залучати інвестиції у відкриття нових осередків відпочинку;

- сприяти будівництву та роботі малих мотелів і готелів сімейного типу (наприклад, розвиток зеленого туризму), які забезпечать збільшення кількості робочих місць для населення;

- розпочати будівництво висококатегорійних готелів.

Наголошую, що подібні кроки потрібно було починати ще на початку 2010 року, і Україна не займала б зараз одне з останніх місць в списку європейських країн по кількості готелів та якості обслуговування. В черговий раз, законодавство у нас працює не на розвиток країни, а на розвиток "вибраних", при чому отримання прибутку ними в майбутньому дуже примарне. Не зважаючи на те, що в Україні недостатньо готелів три-пять зірок заповнені вони в середньому на 65%. Таким чином, можна припустити, що кожен додатково побудований чотири-п’яти зірковий готель буде зменшувати відсоток заповненості вже існуючих. Завантаження українських готелів верхньої цінової категорії залежить від розвитку бізнес-туризму, а для цього повинні бути певні умови для ведення бізнесу. Сприятливим чинником, який повинен стимулювати приток міжнародних інвестицій в готельний та туристичний бізнес, є стабільне зростання туристичного потоку та розвиток сприятливого бізнес клімату. Приток іноземних туристів в нашу країну впродовж останніх п'яти років стабільно збільшується і міг би бути набагато більшим, якби держава поставила це питання в розряд пріоритетних. Одна з досить серйозних причин, чому іноземні інвестори готельних послуг не входять на український ринок, є те, що потік іноземного капіталу часто натрапляв на складнощі, яких в Україні дуже багато, а термін повернення вкладених інвестицій, як правило біля шести-восьми років.

Теги: гостиничный бизнес евро 2012 законодавство
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 4698