04 листопада 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб”, прийнятий 02.10.2012 року. Даним законом, зокрема, запроваджуються зміни до прийнятого нещодавно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі – Закон), що набув чинності 21 вересня 2012 року.

Марина Саєнко, партнер Юридичної компанії "Закон Перемоги", адвокат для UBR.UA

Нагадаємо, що із набранням чинності Законом система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні запрацювала дещо по-новому в порівнянні з попереднім Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" 2001 року. Істотними відмінностями нового Закону є передання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) повноважень запровадження тимчасової адміністрації банків та процедури їх ліквідації. Нагадаємо, що донедавна зазначені функції виконував Національний банк України. Таким чином, Фонд  додатково до наявних раніше "касових" функцій по виплаті  коштів вкладникам проблемних банків, додатково отримав повноваження виводити з ринку неплатоспроможні банки.

Передання такої важливої наглядової функції від НБУ до Фонду чи не найбільше критикується експертами, які розцінюють такі дії як спосіб Нацбанку перекласти з себе  відповідальність за результати процедур фінансового оздоровлення проблемних банків. Крім того, як свідчить міжнародний досвід, подібний Фонд зможе ефективно працювати тільки за умови його повної незалежності від політики. Але, враховуючи склад Адміністративної ради Фонду (вищого органу Фонду), стає майже неможливим. Наразі, до ради входять:

  • представник Кабміну,
  • два представники Нацбанку,
  • представник профільного комітету Верховної ради України,
  • директор-розпорядник Фонду, що призначається самими ж членами Адмінради.

При цьому, зі складу Адміністративної Ради, порівняно з попереднім законом 2001 року, усунуто представника асоціації банків, який здійснював представництво інтересів комерційних банків у цій структурі та був єдиним представником не від влади.

Таким чином, ключові і доленосні питання стосовно банків віднині вирішуватимуться без участі їх представників. З огляду на те, що значна частина фінансування діяльності Фонду здійснюється саме за рахунок внесків банків, то повне усунення їх від можливості брати участь у вирішенні принципових питань у складі Фонду виглядає не цілком логічно.

Невиконання чи неналежне виконання банками-учасниками Фонду його вимог вважається адміністративним правопорушенням та тягне відповідні наслідки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення України. Так, директору-розпоряднику Фонду та його заступникам надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на винних осіб у розмірах, встановлених законодавством (штрафи у розмірі від 200 до 1000 НМДГ).

Водночас Законом передбачена можливість одночасного застосування до банків-порушників адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, з! а неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей Фонду банком, якщо подання таких відомостей вимагається цим законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, а також порушення банком порядку ведення бази даних про вкладників тягнуть за собою накладення штрафу від 0,05% до 0,1% від розміру зареєстрованого статутного капіталу банку. Нагадаємо, що у відповідності до Закону України "Про банки і банківську діяльність" мінімальний розмір статутного капіталу  на  момент  державної реєстрації  юридичної особи,  яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень. Отже, мінімальна сума штрафу за дані правопорушення починатиметься від 60 тис. грн. Ще одна санкція передбачена Законом за невиконання або несвоєчасне виконання банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення порушень банком порядку ведення бази даних про вкладників, та тягне за собою накладення на банк штрафу в розмірі від 0,04 % до 0,1 % від розміру зареєстрованого статутного капіталу банку.

Особами, уповноваженим розглядати та притягувати до відповідальності за дані правопорушення  є ті самі директор - розпорядник Фонду, а також його заступники.

Негативною нормою Закону, яка відобразиться на стані банківського сектору, є підвищення ставки регулярного збору з 0,5 до 0,8 відсотка за вкладами в іноземній валюті, який мають сплачувати банки-учасники Фонду, що призведе до зменшення кількості валютних заощаджень у комерційних банків.

Серед позитивних моментів слід відзначити скорочення строків проведення виплат вкладів Фондом, які мають розпочатися не пізніше 7 днів з дня прийняття рішення про ліквідацію банку, а також встановлення вичерпного переліку випадків, коли Фонд не відшкодовуватиме кошти вкладникам.

Внесеними 4 листопада 2012 року змінами до Закону частково усунуто ряд його прогалин. Головним досягненням внесених змін є встановлення на законодавчому рівні   мінімальної суми граничного відшкодування вкладникам за їх вкладами у розмірі не менше 200 000 грн. Нагадаємо, що відповідно до попередньої редакції Закону право встановлювати мінімальний розмір відшкодування було делеговане самому Фонду, що створювало широке поле для зловживань та практично нівелювало суть існування системи гарантування вкладів. А згідно закону 2001 року 150 000 гривень взагалі було максимальним розміром відшкодуванням вкладникам.

Окрім цього, відповідно до внесених змін ч. 3 ст. 33 Закону відтепер визначає розпорядження Фонду про усунення порушення банком вимог законодавства як самостійну адміністративно-господарську санкцію, яку Фонд вправі застосувати за порушення банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб. Змінами передбачено розширення підстав припинення  повноважень членів адміністративної ради Фонду, встановлення заборони працівникам Фонду розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, банківську таємницю або іншу конфіденційну та/або службову інформацію, яка стала відома їм у зв’язку з виконанням ними своїх посадових (службових) обов’язків, у тому числі і в разі припинення трудових відносин з Фондом та деякі інші.

Внесені зміни є першим кроком на шляху вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, для виконання ключового завдання Закону - відновлення довіри громадян до банківської системи, необхідно й надалі удосконалювати його норми, у тому числі, із залученням до цього процесу представників громадськості, а також з дотриманням директив Євросоюзу та рекомендацій Світового банку.

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, YouTube, Facebook, Instagram.

Теги: украина деньги банки вклады закон фонд гарантирования гарантия
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 2314