UBR. В рамках програми "Думка експерта" обговоримо пропозицію прем’єр – міністра Миколи Азарова, який на засіданні Кабміну сказав, що потрібно закуповувати за бюджетні кошти українські товари, якщо є аналог, а не зарубіжні. У нашій студії – старший економіст Центру економічних досліджень CASE – Україна - Володимир Дубровський.

UBR.- Що мав на увазі прем’єр - до нас повертається гасло: купуй українське. Воно має право на життя?

В.Д - Це – поширене непорозуміння, тому що купуючи іноземний товар, ви теж непрямим чином підтримуєте вітчизняного товаровиробника, але конкурентноздатного. Справа у тому, що коли ви витрачаєте гривні на імпортний товар, то вони ж не йдуть безпосередньо до того виробника, який виробив його в Китаї чи Німеччині. Імпортер купує за ці гривні валюту. Якщо б не було імпорту, то не було б і експорту. Тобто, ваші гривні, які ви сплатили за імпортний товар, вони зрештою потрапляють до українського експортера і фінансують те робоче місце, яке забезпечує конкурентноздатну продукцію. Звичайно, буває ситуація, що головний експортний товар країни - це її боргові зобов’язання. От тоді ця ситуація ненормальна. Ну і крім того, що, можливо, мав на увазі пан Азаров. Коли купуються такі товари, як цемент, зазвичай, дуже не вигідно везти через кордони, бо він – важкий і дешевий. І є така підозра, що ті, хто купили її в іноземної компанії, вони насправді купили український цемент, а заплатили гроші іноземній компанії, щоб зробити собі відкат на якийсь офшорний рахунок. Тут знову таки проблема не імпорту, а проблема “відкатів” та витрачання коштів.

UBR. - Слова пана Азарова: тільки в тому випадку , якщо немає такого українського аналогу, тоді варто купувати…?

В.Д - Скоріше за все це виглядало так: якийсь представник цього виробника, який лобіює свої інтереси, які не мають жодного відношення до платників податків в Україні, пожалівся, що ось у його конкурента купили, а в нього - не купили. Він програв. Знову ж таки, якщо це був справедливий тендер. Якщо іноземний виробник запропонував кращі умови, кращу якість, кращу ціну, то ми з вами, як платники податків, від цього виграли. Якщо це був нечесний тендер, то ми програли не тому, що це – іноземний виробник, а тому, що це – нечесний тендер.

UBR. - Ми вже всі практично користуємося іноземними автомобілями, пральними машинами і так далі. Українське – не можливе, чи як?

В.Д - Україна, як виробник продукції – неконкурентноздатна. Взагалі, передумови для розвитку власного виробництва, збирання чогось, набагато гірші, ніж в тому ж Китаї.

UBR. - А в чому ми кращі?

В.Д - Ми кращі в тому, що, по – перше, в нас є якийсь науково технічний потенціал, який може себе реалізувати тільки виключно на зовнішніх ринках, тому, що в бідній країні інновації не користуються попитом.

UBR. - У нас не має замовників на такі послуги?

В.Д - Немає замовників, і в нас немає замкнутих циклів виробництва, як в Радянському Союзі. Це було оборонне виробництво і Радянський союз побоювався, що імперіалісти якимось чином поб’ють ці цикли. Зараз всі високотехнологічні підприємства, вони працюють з усім світом. Якщо вони вже виробляють якусь продукцію, це – інновативна продукція, ексклюзивна продукція, яка б в цих ланцюжках міжнародного співробітництва відігравала свою роль. А навіть більше – робити розробки, робити дослідження. Звичайно, в нас величезний потенціал в аграрному секторі, коли ми споживаємо іноземні автомобілі, то хтось споживає українське зерно і теж говорить нам спасибі. Не дивно, що ми не можемо зібрати український Мерседес чи Вольво, але для мене дивно, що в магазинах лежить єгипетська картопля, чи ізраїльська зелень, я не кажу, що вони – гірші, просто дивно.

UBR. - Якщо йде про молоду картоплю і зелень взимку, це – нормально, бо це просто – економіка, їх привести на північ набагато дешевше, ніж вирощувати в теплицях . Тобто, це відбувається не через, що ми такі недолугі, не можемо виростити, а просто сезонність…

В.Д - Якщо йдеться про сезонність , сезонні продукти, так. Я б сказав, що потенціал нашого сільського господарства не використовується повною мірою. Скажімо, ті ж самі яблука успішно вирощують, просто те, що зараз немає ринку землі, те що великий протекціонізм і до продукції сільського господарства, і обладнання для сільського господарства, там дуже багато інтересу.

UBR. - Як можна було б розділити, в яких галузях ми будемо передовими, а в яких відстанемо?

В.Д - Це тільки ринок може передбачити. Де ми не маємо переваг і навряд чи скоро будемо мати. Зокрема - в ринкових інституціях, тут Україна дуже відстає і в ефективності ринків. Це якраз говорить про те, що виробництво, як складання, як виробництво якихось матеріальних речей в Україні програє і буде програвати, поки є Китай , поки є Індія. Те, що найбільше стримує, це – втручання держави, це – ручне регулювання, це складність ведення бізнесу і нарешті, податкова система, яка ніби – то і реформована, а оцінки податківців і підприємців розходяться.

UBR. - В Україні збільшується чи зменшується кількість того українського, що ми можемо купувати?

В.Д - Поступово збільшується і я б сказав, що не треба на цьому фокусуватися. Треба говорити про конкурентноздатність продукції. Або ми її купуємо, або вона експортується.

Інтерв'ю провів Віталій Дячук

Теги: импорт экспорт потенциал импортозамещение откат
Источник: Телеканал UBR Просмотров: 3416