В основу фільму-катастрофи “Неможливе”  іспанського режисера Хуана Антоніо Байона покладено трагедію, що сталася 26 грудня 2004 року, коли потужне цунамі викликане землетрусом в Індійському океані забрало сотні тисяч людських життів і спричинило значні руйнування, заторкнувши ряд країн Південно-східної Азії, зокрема Індонезію, Індію, Шрі-Ланку і Таїланд, на курорті якого за сюжетом картини відпочивають герої.

Герої стрічки  - подружжя Генрі та Марії Беннетів (у цих ролях виступили Еван МакГрегор та Наомі Уоттс) - з трьома дітьми приїздять на Різдво до райського куточка на березі теплого океану.  На початку фільму глядачів буквально занурюють в тиху ідилію курортного відпочинку, прогулянки смугою прибою, частування, купання в лагідному океані, запуск повітряних ліхтариків… Однак кожен наступний кадр блаженного байдикування несе в собі натяк на неминучість катастрофи: тривожні краплі дощу на вікні, порив вітру що вириває сторінку з книжки Марії, довгі мовчазні переходи в затемнення, якими режисер закінчує мало не кожен ідилічний епізод, ніби роблячи символічні останні фотознімки радісного і безтурботного дозвілля, яке скоро доволі брутально обірветься з першою багатометровою хвилею цунамі. Неминуче і неможливе трапляється: на райський куточок обрушується стихія і буквально змиває з поверхні землі курорт у прибережній зоні. Коли перша хвиля цунамі спадає, поранена Марія і її старший син Лукас виявляються відірваними від решти сім’ї.  

В першій третині картини режисер обирає послідовну манеру кінооповіді, фокусуючись по черзі на кожному з ключових героїв стрічки через що вона може видатися дещо затягнутою. Натомість в фінальних акордах стрічки Байона досить відчутно пришвидшує темпоритм, застосовуючи динамічний паралельний монтаж. У зображенні самої катастрофи, за всієї візуальної потужності зображення цунамі, що трощить дерева, стовпи електропередач чи будинки, Байона делікатно обходить страшні і болючі моменти людської трагедії 2004 року, яка показана штрихами, фоном, загальними планами, або через призму сну-марення героїні наприкінці картини. Для Хуана Антоніо Байона, який за "Неможливе" на своїй батьківщини номінований на найвищу кіно нагороду Іспанії премію "Гойя", це друга повнометражна робота після дебютного містичного трилера "Притулок" (2007), що в рамках свого жанру певною мірою теж досліджував тему сім’ї – зокрема матері і дитини – в екстремальних умовах.

Наомі Уоттс отримала номінацію на “Оскар” за роль самовідданої матері сімейства, яка навіть в найстрашніші хвилини дбає не лише про себе і сина, а й про те, щоб допомогти чи бодай словом розрадити постраждалих людей навколо. Еван МакГрегор переконливий в ролі спочатку надто педантичного але люблячого батька сімейства, потім розгубленого і нещасного чоловіка переконаного у незворотній втраті близьких і врешті наполегливого до одержимості  героя, який буде до останнього шукати дружину і старшого сина в хаосі переповнених лікарень, стихійно створених притулків та евакуаційних таборів. Поруч з ключовими героями, навколо яких обертається сюжет, другорядні герої картини видаються не більш ніж статистами, які на додачу являють собою набір типових штампів: хороший випадковий стрічний, поганий випадковий стрічний, філософ, байдужа функціонерка, добра медсестра, тощо. Складається враження, що задіявши в головних ролях зірок світового кіно режисер і сценаристи до максимуму спростили тло, на якому царюють МакГрегор і Уоттс, залишивши хіба частинку екранного місця для юного актора Тома Холланда, який грає старшого сина подружжя Лукаса і розкриває на екрані драматичну тему самотності і несподіваної відповідальності підлітка в хаосі обставин.

"Немає нічого сильнішого в світі за людський дух", – проголошує відому істину слоган фільму. Чи вдалося фільму передати тріумф духу – під питанням. Герої фільму і в прямому і в переносному сенсі пливуть за течією обставин. Зрештою у поєдинку стихії і людини остання не має шансів, і здається єдине, що розгублені, перелякані герої стрічки можуть зробити перед лицем неминучої і безжальної природньої сили – це спробувати зберегти себе, при цьому не втративши людяності. В фільмі "Неможливе" саме людяність і сім’я, в результаті нехай символічно, та все ж тріумфують над природною стихією.

Чт. також: Кіноогляд. Фільм "Знедолені" – революція і пісня

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, Google+, Facebook, Instagram.

Теги: кино фильм киноиндустрия обзор
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 2491