Проект Закону України "Про розвиток кооперації у сільському господарстві України" № 10257 був зареєстрований у Верховній Раді 23 березня 2012 року. У разі його прийняття, вказаний нормативний акт визначатиме правові та економічні засади організації та функціонування сільськогосподарських кооперативів як важливої складової державної аграрної політики України.

Ярослава Оніка, адвокат, партнер ЮФ "Кібенко, Оніка і партнери" для UBR.UA

Відповідно до пояснювальної записки до даного законопроекту, необхідність прийняття цього документу обумовлена високим ступенем подрібнення земельного фонду в результаті проведення земельної реформи щодо паювання та приватизації земель сільськогосподарського призначення. А, відповідно, неефективним використанням даних земельних ділянок для провадження товарного виробництва сільськогосподарської продукції. Як зазначають у пояснювальній записці автори законопроекту, народні депутати України Симоненко П.М., Лещенко В.О. та Перестенко М.В., така ситуація із розпаюванням призвела до ліквідації великих і середніх господарств, а відповідно – зменшення кількості робочих місць у сільському господарстві та зменшення кількості сільського населення. З іншого боку, розвивається практика створення агрохолдингів на базі орендованих земель, які, в свою чергу, займаються переважно вирощуванням та реалізацією незначної кількості сільськогосподарських культур (соняшник, ріпак та деякі інші), у той час, коли велика частина сільськогосподарської продукції – картопля, інші овочі, фрукти, молоко, м'ясо тощо – у "промислових масштабах" не виробляється.

Для вирішення вищезазначених проблемних питань, з точки зору авторів законопроекту, та з метою розвитку кооперації дрібних та середніх виробників сільськогосподарської продукції, й запропонований вказаний проект Закону.

Довгоочікувана державна підтримка

Так, даний проект нормативного акту передбачає запровадження державної підтримки розвитку кооперації у сільському господарстві шляхом: 1) проведення інформаційної та роз’яснювальної роботи з метою висвітлення переваг кооперації у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції та інших пов’язаних з нею сферах; 2) надання безоплатної юридичної та іншої консультативної допомоги з питань створення та організації діяльності кооперативів у сільському господарстві; 3) спрощення порядку державної реєстрації кооперативів у сільському господарстві; 4) безоплатної державної реєстрації кооперативів, які створюються у сільській місцевості; 5) безоплатного та безконкурентного надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність та користування виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів для потреб їх розвитку; 6) надання сільськогосподарським виробничим та обслуговуючим кооперативам безповоротної матеріальної допомоги на етапі їх створення; 7) забезпечення пільгового кредитування діяльності виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів; 8) переважної закупівлі у сільськогосподарських кооперативів продукції для потреб державного аграрного фонду, забезпечення продовольством державних та комунальних установ і організацій; 9) надання виробничим кооперативам, які вирощують органічну сільськогосподарську продукцію, допомоги в проведенні сертифікації земель та експорту такої продукції.

Щодо фактичних механізмів реалізації вищевказаних напрямків державної підтримки кооперації у сільському господарстві, законопроект визначає наступні. Так, закріплений спеціальний порядок створення такого роду об’єднань (статті 4 та 5 законопроекту). По-перше, зацікавлені у створенні сільськогосподарського виробничого кооперативу особи (якими можуть бути власники земельних часток, паїв, розташованих у єдиному земельному масиві (полі, землеволодінні)), подають до місцевого територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики спільну заяву про надання допомоги у створенні сільськогосподарського виробничого кооперативу, у якій зазначаються відомості про вік та досвід роботи у сільському господарстві заявників, місце проживання та земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які заявники планують передати до пайового фонду кооперативу. У заяві може зазначатися вид бажаної (планованої) господарської діяльності кооперативу (садівництво, рослинництво, тваринництво тощо). До заяви додаються копії державних актів на право власності на земельні ділянки та копії ідентифікаційних податкових номерів (останні – за наявності) їх власників.

Після цього, місцевий територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики протягом 30 днів розглядає спільну заяву власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, готує свої висновки щодо її змісту, а також проекти установчих документів про створення сільськогосподарського виробничого кооперативу, ознайомлює заявників з їх змістом, надає заявникам необхідні юридичні та інші консультації і роз’яснення з питань діяльності кооперативів та ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також надає методичну допомогу у проведенні установчих зборів членів сільськогосподарського виробничого кооперативу, у підготовці та поданні необхідної документації для проведення державної реєстрації сільськогосподарського виробничого кооперативу.

Право на землю

Відносно особливостей оформлення прав на земельні ділянки сільськогосподарського кооперативу, то законопроект передбачає, що поряд із тими земельними ділянками, що перебувають у власності учасників кооперативу, у власність кооперативу на спрощених підставах можуть бути передані безоплатно землі під польовими дорогами, призначеними для обслуговування земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) у єдиних земельних масивах, а також землі під лісосмугами та іншими полезахисними насадженнями, водоймами тощо, розташованими в середині та по периметру єдиного земельного масиву. З метою оформлення правовстановлюючих документів на землю на ім’я сільськогосподарського кооперативу, голова такого кооперативу подає до відповідної місцевої державної адміністрації чи місцевої ради за місцем розташування земельних ділянок заяву про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо об’єднання земельних ділянок його членів, земель під польовими дорогами, призначеними для обслуговування земельних ділянок у єдиних земельних масивах, а також земель під лісосмугами та іншими полезахисними насадженнями, водоймами тощо, розташованими в середині та по периметру єдиного земельного масиву, та включення таких земель до пайового фонду кооперативу. Відповідна місцева державна адміністрація чи місцева рада за місцем розташування земельних ділянок протягом 30 днів з моменту отримання заяви надає державній землевпорядній організації доручення на виготовлення землевпорядної документації щодо об’єднання земельних ділянок членів сільськогосподарського виробничого кооперативу, проведення державної реєстрації новоствореної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та виготовлення документа, що посвідчує право власності сільськогосподарського виробничого кооперативу на зазначену земельну ділянку. Право власності сільськогосподарського виробничого кооперативу на землю виникає після його державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Законопроект у статті 4 зазначає, що у тому разі, коли на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що передаються до пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу, розташована меліоративна (зрошувальна, осушувальна тощо) мережа чи її окремі елементи (канали, колодязі і т.п.), то вони також передаються до пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу.

Взагалі законопроект передбачає можливість створення декількох видів сільськогосподарських кооперативів, як, наприклад, меліоративних обслуговуючих кооперативів, закупівельно-збутових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у сфері органічного землеробства, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у сфері надання послуг з обробітку ділянок, транспортних послуг тощо, багатопрофільних (комплексних) сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Готували "на благо", а вийшо - "сирим"

У цілому, даний законопроект можна назвати "сирим" та недопрацьованим. Фактично він є лише першим кроком на шляху вирішення проблемних питань у сфері сільськогосподарської кооперації через значну кількість суперечностей уже діючому законодавству.

Так, достатньо цікавим є механізм вирішення деяких проблем щодо отримання земельних ділянок кооперативом у власність єдиним масивом у тих випадках, коли окремі землевласники не згодні вступати до кооперативу, або коли землі перебувають в оренді. Так, стаття 4 законопроекту передбачає, що у тому випадку, коли земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві власності громадянам, які вирішили створити сільськогосподарський виробничий кооператив, відділені одна від одної земельними ділянками інших осіб (черезсмужжя), то такі земельні ділянки підлягають добровільному (за згодою власників ділянок), а у разі недосягнення згоди – примусовому обміну за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Залишається не зовсім зрозумілим той факт, як така норма співвідноситься із принципом непорушності права власності, закріпленим статтею 321 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, а також із виключним переліком підстав припинення права власності на земельні ділянки, що передбачений статтею 140 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ. Така ж ситуація складається й відносно таких земельних ділянок, які перебувають в оренді: законопроект передбачає, що в тому випадку, коли земельні ділянки раніше були передані їх власниками в оренду господарюючим суб’єктам, то такі договори втрачають чинність з моменту передачі земельних ділянок до пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу. Дане положення суперечить статті 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, що передбачає виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Крім того, законопроект має велику кількість інших суперечностей, які потребують обов’язкового узгодження та виправлення. І лише в цьому випадку можна вести мову про його прийняття; у протилежному випадку матиме місце суттєве порушення прав громадян.

Теги: земля законопроект агро пай
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 1277