Вироблення електроенергії за рахунок традиційних джерел – вугілля та атомної енергетики, обсяги якої закладені в Оновлену Енергетичну стратегію України до 2030 року не дає змоги розвиватися альтернативній енергетиці в Україні. За підрахунками європейсько-українського енергетичного агентства,  енергія з відновлювальних джерел у паливно-енергетичному комплексі України становитиме лише 2% від усього об’єму енергії, тобто 13 млрд. із 646 млрд. кВт/год.  Але слід пам’ятати, що  інвестор вкладає кошти туди, де є вигода. І чесно кажучи, він в останню чергу думає про екологічність чи безпеку навколишнього середовища. Тож альтернативну енергетику потрібно робити в першу чергу вигідною для інвертора.

Юрій Корольчук, експерт з питань енергетики, спеціально для UBR.UA

Підтримка держави потрібна всім

Тверезо оцінюючи можливості розвитку альтернативної енергетики в Україні, можна констатувати, що альтернативна енергетика не є порятунком для майбутнього ПЕК України, проте не варто нехтувати і перспективами росту використання енергії  з відновлюваних джерел. Однак при розробці Енергетичної стратегії України пропозиції Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження щодо перспектив росту нажаль не були враховані.

Проте в Україні все ж  таки існують певні політичні фактори, які здійснюють вплив на розвиток альтернативної енергетики. Насамперед це стосується використання адмінресурсу зі сторони власників компаній, які займаються реалізацією проектів відновлювальних джерел. Мова йде про Андрія Клюєва, якого називають безпосереднім власником компаній, що збудували перші сонячні електростанції у Криму, та Рината Ахметова, який розпочав реалізацію проектів побудови вітрових станцій.

У нинішній ситуації, коли відновлювальні джерела лише роблять перші кроки, підтримка держави цілком логічна і закономірна – це насамперед стосується "зелених тарифів". Проте, безумовно, що в суспільстві є певне невдоволення тим, що основні привілеї отримують і так великі та небідні гравці на ринку енергетики. Нажаль, у Стратегії не передбачено жодної схожої підтримки для пересічних громадян, які бажали би використовувати альтернативні джерела енергії. Це і дешеві кредити, і пільги при установці, і надання в оренду обладнання з умовою викупу. Словом, йти шляхом, який пройшла вже Європа, США, Японія.

Треба з чогось починати

Висновки про те, що виробництво електроенергії із відновлювальних джерел не перевищить 2% відповідає дійсності і з цим важко сперечатися. Але це є нормальною цифрою для початкового етапу розвитку цього напрямку енергетики в Україні. Німеччина вже 22 роки розвиває цей напрям і стільки діє зелений тариф. Що ж ми маємо хотіти, коли лише з 2011 року працює "зелений тариф"? А для інвесторів це є головним фактором плюс зменшення бюрократичних процедур.

 До речі, стосовно порівнянь із країнами ЄС, які декларують ріст відновлювальних джерел до 25%, то із цим можна сперечатися. Адже це як і в Україні – лише плани і стратегії. Багато чого буде залежати від ціни на нафту і природний газ, а також від розвитку ядерної енергетики. Знову є таки оптимізм щодо альтернативної енергетики підриває і факт обов’язкової наявності так званих резервних потужностей, що означає, що кожен мегават відновлювальної енергетики має "страхуватися" відповідним мегаватом традиційної енергетики.

Тому потрібно розуміти, що поширення думок про альтернативну енергетику, яка врятує нас всіх від залежності від газу, нафти, вугілля, ядерної енергетики – це міф.

 Розвиток цього напрямку потрібний, але без великих дотацій держави він не є можливий. У випадку України держава не може виділяти значних коштів, а розраховувати на швидкий прихід інвестицій – самовпевнено.

Тому цифри Стратегії відображають реальність і навіть 2% вироблення енергії – це вже успіх. І 7 гігават встановлених потужностей до 2030 року – це також абсолютно реальні цифри. Головне, що їх реалізм полягає у тому, що ці гігавати будуть працювати. Адже якщо буде більше – 12-15 ГВт, то частин з них буде просто простоювати.

Просто будувати потужності відновлювальної енергетики, які не будуть функціонувати – це беззмістовно і жоден інвестор на таке не піде, щоб закопувати гроші в сонячні батареї чи вітряки.

Труднощі реалізації 

Тож чи зможе Україна реалізувати проекти по запровадженню альтернативної енергетики? Зможе, якщо буде і далі діяти "зелений тариф". Якщо його будуть закріпляти на 10-15 років, якщо появляться зелені сертифікати. Також важливо, щоб був сформований конкурентний ринок електроенергії, коли ресурс буде продаватися на "біржах".

Безумовно потрібно гарантувати незмінність законодавства, що також впливає на думку інвесторів. Іще важливий фактор – це гарантування підключення введених потужностей до електричних мереж. Із цим наразі в Україні проблеми і це часто гальмує бажання вкладати кошти в альтернативу.

Читайте также: Ветроэнергетика - энергия "на ветер" или реальная альтернатива? 

Читайте также: Кому мешает энергоразвитие Украины? 

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, YouTube, Facebook, Instagram.

Теги: альтернативная энергетика солнечные батареи энергия ветра
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 4011