Цей рік попри “холодний” початок для українських металургів має стати не гіршим за попередній. Надію покладають переважно на внутрішній ринок, хоч на ньому і продається лише чверть виробленого металу. Але саме тут буде основний ріст споживання. У світі ж зростає конкуренція через відкриття нових виробництв і поступово змінюється структура продажів, як географічна, так і по видах продукції. Як це впливає на українську металургію в ексклюзивному інтерв’ю UBR.UA розказав директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк.

UBR.UA: Які види металопродукції користуються найбільшим попитом на світовому ринку і на скільки з цим співпадає наша пропозиція?

В. Власюк: В світі найбільш популярно торгується так званий плоский прокат. Це пов"язано з тим що передові в світовому металургійному виробництві країни, цивілізовані країни, прагнуть продавати продукцію з найвищою доданою вартістю. Найнижча додана вартість – напівфабрикати, далі йде прокат – довгий будівельний. Але найбільше доданої вартості – в продуктах, які стосуються плоского прокату з покриттям, з певним видом обробки. Плоский прокат і є найбільш популярним. В світовій торгівлі на плоский прокат припадає близько 48% всіх продаж. На довгий прокат – 25%. Труби становлять 10% і на півфабрикати припадає 17%.

У нас, на жаль, ситуація інша. Для мене нічого радісного немає в тому, що ми вже 10 років повторюємо одну й ту саму картину нашого експорту. В наших продажах напівфабрикати складають близько 45%. В окремі роки вони досягали 50%. Частка плоского прокату у нас складає близько 26% і довгого прокату – близько 24%.

Рентабельность украинских меткомпаний выросла, но до мирового уровня не дотягивает

UBR.UA: І на скільки вигідніше продавати продукцію більш високого переділу?

В. Власюк: Якщо вартість заготовки зараз близько 520 доларів, то кращі види продукції з покриттям рулонів буде коштувати близько 700 доларів.

UBR.UA: Хто нам конкуренти на світовому ринку і якої якості наша продукція у порівнянні з ними?

В. Власюк: На ринках ми найбільше пересікаємось з Туреччиною, Китаєм і, мабуть, Російською Федерацією. Наша продукція дещо нижчих характеристик і в ціновому сегменті займає нижчу позицію. На один типовий вид продукції різниця в ціні може бути 5-7%. Якщо будівельний прокат, та ж сама армована сталь, буде коштувати в середньому $620: одні будуть продавати за $640, а ми будемо продавати за $610.

Читайте также: Украинская сталь "до" и "после" кризиса

UBR.UA: Чим наша продукція гірша ніж у конкурентів?

В. Власюк: Тут швидше за все - товарний вигляд продукції: зв’язка, упаковка, відмітки на продукції. По самих характеристиках сталі і міцності не гірші. Наприклад, будівельна сталь у нас сертифікована по західних стандартах – вона нічим не поступається. Якщо ж брати листову продукцію і рулонну сталь – то тут питання стосується хімічного складу і механічних якостей. Наша продукція не споживається в автомобільному будуванні, чи у якихось відповідальних конструкціях. Нашу плоску продукцію колись імпортувала Туреччина, і вона йшла, в основному, на будівництво. Тоді як листи для побутової техніки ми самі імпортуємо. Зокрема, наш Норд використовує імпортну продукцію для виробництва своїх холодильників.

UBR.UA: Тож ми конкуруємо переважно ціною?

В. Власюк: В торгівлі не лише ціна грає роль. Важливі терміни виконання замовлення і доставки до кінцевого споживача. Перед росіянами у нас перевага в поставках на ринки Близького Сходу: ми південніше і маємо порти на Чорному морі. Але по цьому ж самому параметру ми програємо Турречині – у них термін поставки на близькосхідний регіон в 2-2,5 рази коротший. Зате по терміну виконання замовлень ми, як мінімум, не програємо.

Якщо спрощено, найдешевша продукція по собівартості: в Російській Федерації, далі Україна, потім Туреччина і Китай.

Сталеварам нужны инвестиции. Кто поможет?

UBR.UA: Хто наші головні покупці на світовому ринку?

В. Власюк: За результатами 2011 року найбільшим нашим партнером був Європейський Союз (27 країн) – близько 6 млн 400 тисяч тонн металопрокату (27,8%). Цього року ЕС також на першому місті по наших експортних поставках. Так само і до цього, але 2-3 місця. В такій залежності від європейського ринку є велика загроза: там своя потужна металургія, яка досить критично ставиться до зростання обсягів імпорту. Там дуже потужні інструменти торговельного захисту, які можуть бути задіяні.

Другий ринок у рейтингу – це країни Близького Сходу. Туди поставляємо близько 23,5%.

І на третьому місці країни СНД – близько 14,8%. Великий відрив від попередніх ринків пов'язаний з обмеженнями на імпорт металопрокату, які постійно накладає РФ.

UBR.UA: Які зміни відбулись у географі продажів і чому?

В. Власюк: Ми традиційно багато металопрокату поставляли в Туреччину – до 15%. Минулого року частка зменшилась до 10% і, очевидно, буде знижуватись і надалі. Від нас Туреччина раніше імпортувала плоский прокат. Але відкрила своє виробництво: за 5 років їхні потужності зросли на 7 млн тонн. Нині країна виробляє для себе, і навіть експортує до інших країн. Через це впали обсяги нашого виробництва: з 2 млн 300 тисяч тонн (це продукція металургійних комбінатів Ілліча і Запоріжсталь) до 600-700 тисяч тонн. Виробники частково переорієнтувались на інші ринки, але знайти рівноцінну заміну складно.

Наша ніша, - і ми про це попереджали п’ять років тому, - скорочується. У країнах, що купували нашу продукцію, запроваджують власне виробництво. Нових ринків немає – треба переорієнтовуватись на нові види продукції. Це дуже важливо для стійкості бізнесу. В кризу, в першу чергу, впали ті, хто конкурують в ординарному асортименті. Тоді як в поставках для автопрому ситуація була стабільніша: там замовлення укладаються на півроку.

UBR.UA: Як розширюється металургійне виробництво у світі?

В. Власюк: Процес введення нових виробництв в світі не зупиняється. Потужності по сталі в світі перевищують 2 млрд тонн, приблизно, при обсягах виробництва в цьому році близько 1 млрд 570 млн тонн. Тож зараз утворилась велика різниця між потужностями і обсягами виробництва сталі. Фактично, без ринку збуту залишається близько 500 млн тонн. Кожен рік цих потужностей прибавляється.

Рекордсменом в прирощенні потужностей є Індія: там щорічно додається по 8-10 млн тонн. Нові потужності будуть введені в Туреччині, мені здається, близько 2 млн тонн. Нові потужності будуть введені в Китаї. І цифра приросту потужностей в цьому році буде близько 80 млн тонн. Це створює тиск на експортерів: замовник може вибирати виробника і це ризиковано для підприємств, що застарілі технічно, фізично і не виготовляють економічні та сучасні види продукції.

Мнение: украинская металлургия не догонит мировую даже в далекой перспективе

UBR.UA: То що ж виробляти українським металургам?

В. Власюк: Ми можемо подивитись статистику імпорту: що саме завозять. Наприклад, оцинкована сталь. Оцинкування у нас є на комбінаті Ілліча, але технологія дещо застаріла і потребує модернізації. Завозимо продукцію для виробників товарів народного споживання, зокрема, лист споживає така компанія, як Норд. Ми завозимо лист для виробництва металочерепиці, імпортуємо для будівельних потреб.

Модернізація – затратний процес, але його треба робити. Її окупність - три-п’ять років. Зате потім десять років можна отримувати прибуток. Саме затратність і довгий строк окупності стримують наших володарів бізнесу від інвестування. Але наслідки рано чи пізно наступають: продукція перестає продаватися. Починають аналізувати: чому, – і з’ясовують, що з’явились нові виробництва, а вони не шукали нових можливостей для продажів.

UBR.UA: А на внутрішній ринок українські металурги можуть розраховувати?

В. Власюк: Наш внутрішній ринок став більше споживати прокату. Минулого року реальне споживання за нашими оцінками склало близько 8 млн 900 тисяч тонн. В 2010 році було 6 млн 900 тисяч тонн. Це 29% приросту. І частка внутрішнього ринку зросла до 23,2% проти 20% в 2010 році. В цілому, приросту виробництва сталі в минулому році ми досягли завдяки внутрішньому ринку. Бо експортні поставки у нас скоротилися. Така тенденція продовжилась і цього року: за результатами двох місяців частка внутрішнього споживання уже склала 26,4%. Але цього замало: ми є унікальною країною, такої залежності від експорту немає ніде. Це надзвичайно ризиковано.

UBR.UA: Хто в Україні купує метал? Як завершення об’єктів до Євро-2012 вплине на попит?

В. Власюк: Євро-2012 звичайно дало поштовх до росту споживання прокату. Але ці об’єкти не такі ключові, щоб кардинально змінити картину. Основні споживачі сталі у нас – це та ж металургія (для виробництва труб); транспортне машинобудування – близько 10,6% металопрокату(вагони, напіввагони – іде оновлення парку, в тому числі російські замовлення, і зниження темпів не очікуємо); загальне машинобудування – близько 10% металопрокату. І близько 20% (1млн 800 тисяч тонн) забирають металосервісні центри, які обслуговують мале и приватне будівництво.

UBR.UA: Що ж намагаються зробити власники металургійних виробництв для завоювання ринків – модернізацію проводять?

В. Власюк: Дуже повільно. Один з прикладів – це запуск підприємства Дніпросталь, електрометалургійного, який фактично зараз виходить на проектну потужність. Вони будуть виготовляти трубну заготовку, яка до цього імпортувалась.

Повністю виведено мартенівське виробництво на комбінаті Азовсталь. Зупинено мартенівське виробництво на Донецькому металургійному заводі, що розміщений в самому Донецьку. Почали виводити мартенівське виробництво на комбінаті Ілліча і Арселор мітал – Кривий Ріг. У нас зросла частка електросталі. Зміни є, але в світі зміни ідуть іще інтенсивніше.

Лакшми Миттал приехал в Кривой Рог

UBR.UA: Чому власники більш охоче інвестують у свої потужності за кордоном, а не в Україні?

В. Власюк: Така ділова модель: власники розміщують виробництво напівфабрикатів тут, а більш високу продукцію з доданою вартістю, наприклад, в Євросоюзі. Це дає доступ до ринків збуту. Продукція, вироблена в ЄС, не обмежується квотами та митами Союзу.

Алчевский меткомбинат: Основные риски и факторы привлекательности

UBR.UA: Яким буде цей рік для українських металургів і що чекає галузь в майбутньому?

В. Власюк: Ми очікуємо, що в цьому році виплавка сталі зросте. Не сильно – десь на 1 млн 200 тисяч тонн- 1 млн 500 тисяч тонн. Приріст пов"язуємо зі збільшенням споживання на внутрішньому ринку. Цей рік буде не легшим за минулий. Але, можливо, Євросоюз уникне економічного падіння, більше сталі споживатимуть на Близькому Сході.

У перспективі очікуємо зростання споживання прокату в Україні. Необхідно замінювати зношений металофонд, з якого складається вся наша індустріальна база: інфраструктура, будинки, обладнання. Все воно не замінювалось останні двадцять років. За нашими оцінками, для такої заміни потрібно близько 300 млн тонн сталі. Це портфель замовлень для наших метвиробників на десятки років.

На зовнішній ринок треба продавати продукцію з більш високою доданою вартістю. Для цього потрібно запровадити виробництво оцинкованої продукції, продукції з покриттям, покращити характеристики продукції плоскої прокатної, листа. Це товщина, механічні властивості листа, хімічний склад – більш рівномірний, стійкість до корозії та інше.

Теги: мировой рынок промышленность металл металлургия сталь гмк
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 3460