Впевнена перемога всеукраїнського об’єднання "Свобода" на останніх парламентських виборах в Україні стала відвертою несподіванкою для керівництва цієї партії, яке буквально напередодні проведення виборів оцінювало свої шанси у межах прохідних 5%, а насправді отримало більше 10% підтримки українських виборців. Європа, де на фоні погіршення соціально-економічної ситуації стрімко зростають націоналістичні настрої, із занепокоєнням сприйняла отримання "Свободою" безпрецедентно високого результату.

Матеріал групи Geostrategy для UBR.UA

Джерела групи глобальної розвідки Geostrategy підтверджують особливе занепокоєння проходженням до Верховної Ради України всеукраїнського об’єднання "Свобода" з боку низки політичних груп, представлених у Європейському Парламенті. Таке занепокоєння наприкінці року вже вилилося в конкретний результат.

13 грудня 2012 року під час процесу ухвалення Резолюції Європейського Парламенту щодо ситуації в Україні болгарський депутат Європарламенту від групи "Європейських соціалістів та демократів" Крістіан Вегенін запропонував доповнити текст Резолюції поправкою, в якій висловлюється занепокоєння зростанням націоналістичних рухів в Україні, що стало результатом проходження до українського Парламенту партії "Свобода". Більше того, Вегенін запропонував закликати політичні партії, які пройшли до Верховної Ради України, не створювати коаліцію з цієї політичною силою, яка "підриває європейські цінності". Оригінальний текст поправки звучить наступним чином:

“7а. Is concerned about rising nationalistic sentiment in Ukraine, expressed in support for the Svoboda Party, which, as a result, is one of the two new parties to enter the Verkhovna Rada; recalls that racist, anti-Semitic and xenophobic views go against the EU’s fundamental values and principles and therefore appeals to pro-democratic parties in the Verkhovna Rada not to associate with, endorse or form coalitions with this parties”.

За ухвалення поправки проголосувало 348 депутатів Європейського Парламенту, проти – 93, утрималися – 139.

Заради справедливості варто сказати про те, що для занепокоєння у Європи об’єктивно існують вагомі підстави.

Європа, яка проходила різні складні етапи власного розвитку, добре пам’ятає уроки Другої Світової війни, яка виникла внаслідок приходу до влади в Німеччини радикальної партії націоналістичного спрямування та протистояння з комуністичним режимом СРСР. Тоді руйнівні хвилі цієї страшної війни повністю змінили геополітичну карту Європи. Сьогодні політики в Брюсселі не менше схвильовані тим, що на території Європейського Союзу внаслідок поширення світової фінансово-економічної кризи різко активізувалися націоналістичні рухи, особливо в таких країнах як Угорщина, Німеччина та Франція. І це, на думку європейських політиків, так само може призвести до хаотичних міграційних процесів всередині Європи, що створить додатковий тиск і на без того крихку внутрішню соціально-політичну стабільність Європейського Союзу.

Українська партія національного спрямування "Свобода" вперше в новітній українській історії отримала такий великий результат на загальнонаціональних парламентських виборах і так само вперше увійшла до складу законодавчого органу України – Верховної Ради.

З огляду на відсутність у "Свободи" достатнього зовнішньополітичного досвіду у відстоюванні власних партійних інтересів на теренах Євросоюзу, аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вирішили здійснити комплексний аналіз перспектив існування питання українського націоналізму в європросторі, а також висловити власні окремі рекомендації щодо подальших дій об’єднаної опозиції під час роботи з політичними групами, представленими у Європейському парламенті.

Як оцінили перемогу ВО "Свобода" в кулуарах Європейського Парламенту?

Загальновідомим є факт, що Європейська Народна Партія – одна з найпотужніших політичних сил Європарламенту (нараховує 270 депутатів) – активно підтримує всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Така підтримка набула яскраво виражених ознак після того, як колишнього Прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко було ув’язнено. Одним із лідерів фракції Європейської народної партії (далі - ЄНП) в Європарламенті є поважний і відомий політик Елмар Брок (Німеччина), який особисто докладає багато зусиль для звільнення Юлії Тимошенко. Авторитет в Європарламенті цього досвідченого політика є беззаперечним. Протягом останнього року він брав найактивнішу участь в обговоренні усіх проектів Резолюцій та інших документів Європарламенту, які в тій чи іншій мірі заторкували українське питання.

Аналітики групи Geostrategy стверджують, що Елмар Брок є сьогодні найбажанішою ціллю для представників Партії регіонів з точки зору зниження політичного тиску Європи на Президента України Віктора Януковича.

Представники Партії регіонів вже тривалий час намагаються встановити з ним більш-менш довірливі стосунки. Групі Geostrategy відомо про те, що основний офіційний лобіст "регіоналів" в Європі – колишній Посол України в Швеції, досвідчений дипломат Леонід Кожара – потерпів тактичну поразку під час встановлення таких контактів із Л.Броком. Це сталося внаслідок початку здійснення Києвом політично мотивованих рішень проти опозиційних лідерів, у результаті яких Юлія Тимошенко та Юрій Луценко опинилися за гратами. З того часу діалогу по лінії "Брок – Кожара" практично не існує, що значно ускладнює лобістську роботу "регіоналів" в Європарламенті.

До останнього часу завжди, коли у стінах Європарламенту звучало слово "Україна", Елмар Брок робив політичні заяві від імені ЄНП.

Так було і 13 грудня 2012 року, коли Брок за традицією приймав участь у дебатах щодо ситуації в Україні після проведення 28 жовтня парламентських виборів. Однак у той день поза волею Брока лідируюча роль ЄНП у Європарламенті почала пробуксовувати. Ознакою такої пробуксовки стало ухвалення "поправки Вегеніна", в якій міститься заклик до представників Об’єднаної опозиції у Верховній Раді України не укладати зі "Свободою" жодних політичних союзів.

Аналітики групи Geostrategy вважають, що запропонована пізно ввечорі 13 грудня поправка Вігеніна стала реальним і довгоочікуваним подарунком для лобістів Партії регіонів, оскільки її текст здатен за принципом доміно спричинити виникнення внутрішніх та зовнішніх проблем для Об’єднаної української опозиції:

  • Європейська народна партія, яка усвідомлює важливість та безальтернативність групування здорових демократичних сил навколо Батьківщини з метою активної боротьби з правлячою Партією регіонів, опинилася внаслідок об’єднання зі "Свободою" під серйозним шквалом внутрішньої європейської критики. В кулуарах Європарламенту Елмора Брока почали звинувачувати у тому, що об’єднання партії Юлії Тимошенко із партією Олега Тягнибока псує демократичний імідж лідера опозиції. Вочевидь, Е.Брок як німець не мав достатніх аргументів для того, щоб заперечити такі закиди на адресу ЄНП. Як наслідок, у день голосування за Резолюцію в цілому та згадану поправку Вігеніна зокрема група ЄНП не змогла зупинити процес її ухвалення. Далеко не всі члени ЄНП проголосували проти поправки, що свідчить про існування реального розколу в лавах потужної політичної групи. Таким чином поразка Брока і, одночасно, тактична перемога Партії регіонів стала очевидною.
  • Заклик Європейського парламенту до об’єднаної опозиції не співпрацювати у Верховній Раді України з Олегом Тягнибоком так само заклав міну уповільненої дії під політичний імідж Юлії Тимошенко на Заході. Треба пам’ятати про те, що у боротьбі з так званим "режимом Віктора Януковича" об’єднана опозиція завжди апелювала до своїх європейських друзів, у першу чергу – до авторитетного Європейського парламенту. Тепер, отримавши політичний удар у вигляді згаданої поправки, об’єднана опозиція буде змушена гасити пожежу і пояснювати партнерам із Брюсселя, що в нинішніх умовах відмова від співпраці зі "Свободою" означає фактичну капітуляцію опозиції перед партією влади.

Отже сьогодні Елмар Брок знаходиться між молотом та наковальнею. Він як ніхто інший розуміє тонкощі внутрішньополітичних українських реалій, які для звільнення Юлії Тимошенко вимагають максимальної концентрації зусиль усіх опозиційних сил для боротьби з владою. А з іншого боку, він як німець усвідомлює, що відкрита підтримка "Свободи" означає отримання шквалу критики в Німеччині. А цього він допустити не може.

Отже, той, хто реально стояв за ідеєю внесення згаданої поправки до тексту резолюції (на думку аналітиків Geostrategy, К.Вігенін лише її озвучив), і справді зробив одночасно простий і геніальний хід, політичні наслідки якого ми зможемо спостерігати вже ближчим часом.

Європа радикалізується. Тому критика "Свободи" потрапляє в тренд

Аналітики групи Geostrategy вважають, що у 2013 році в Європі будуть продовжувати лякати пересічного європейця діями представників партії "Свобода". Ймовірно, що подібні залякування досягатимуть певних результатів, оскільки відбуватимуться на підготовленому "соціальному грунті". Адже поширення націоналістичних рухів в Німеччині, Франції та Угорщині – не далека перспектива, а справжня реальність.

Угорщина

Праворадикальна партія Jobbik останнім часом активізувала свою діяльність проти циган (представників РОМА), яких за різними статистичними підрахунками проживає на території Угорщини близько 700 тисяч осіб. Ця партія виникла у 2002 році як молодіжна організація, яка критикувала владу за відсутність проведення належної молодіжної політики. З часом вона почала використовувати антиглобалістську риторику, критикуючи, наприклад, діяльність іноземних інвесторів на угорському ринку. У 2009 році партія Jobbik отримала 14.7% під час проведення виборів до Європейського парламенту, та 16.6% під час проведення загальнонаціональних виборів до законодавчого органу Угорщини (для порівняння, у 2006 році під час проведення парламентських виборів ця політична сила отримала лише 2.2%).

Поки що діяльність партії Jobbik не становить реальної загрози для внутрішньої стабільності Угорщини. Однак продовження погіршення внутрішньої соціально-економічної ситуації в цій державі може призвести до подальшої радикалізації суспільства і, як наслідок, до зростання популярних крайніх правих партій національного спрямування.

Німеччина

Причини зростання крайніх правих національних рухів в Німеччині лежать дещо в іншій, ніж в Угорщині, площині. За оцінками групи Geostrategy, природа націоналістичних рухів в Німеччини пов’язується з тим, що німці втрачаючи роботу, а також спостерігаючи за скороченням пакетів соціальних програм шукають прості пояснення складним явищам, звинувачуючи у негараздах іммігрантів та іноземців, які все більше мігрують до цієї потужної європейської держави в пошуках кращого життя. Статистичні дані лише підтверджують ці тези.

Зокрема, більш активними є крайні праві рухи у Східних німецьких землях, де рівень життя нижчий, ніж у Західних землях. Рівень безробіття молоді в Східній Німеччині вищий, ніж у Західній. А молодь якраз і становить основну активну частину крайніх правих рухів.

Хоча, як не дивно, кількість іммігрантів у Східній Німеччині нижча у порівнянні із Західною. Фактор відсутності широкого досвіду спілкування з іноземцями додатково створює передумови для радикальних настроїв у суспільстві.
Лідером у правому крилі є Національна Демократична Партія Німеччини (далі - НДП). Її вплив на загально німецьку політику є незначним. Однак ця партія активна на місцевому рівні. Так, в Парламенті Саксонії з 132 депутатів 8 належать до НДП. З 71 місць у Парламенті Макленбургу 5 належать представникам НДП.
Натомість у правих партій та рухів сьогодні існує одна проблема – відсутність координації дій, що не дозволяє впливати на прийняття загально німецьких рішень.

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, Google+, Facebook, Instagram.

Теги: украина политика янукович европарламент тимошенко оппозиция свобода раскол тягныбок
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 2812
Загрузка...
Загрузка...