Похмура й огорнута ранковим туманом Варшава.  Десь там у центрі височіє шпиль Палацу культури і науки, а під мокрими і гострими дахами Старого міста, вкритими столітньою черепицею, збиваються у зграї голуби. Поодинокі сонні перехожі бродять самотніми вулицями, проводжаючи байдужим поглядом перші трамваї. Приблизно так і починається кожен осінній ранок польської столиці, з напевно гарантованим європейським майбутнім та ще не таким далеким соціалістичним минулим.

Радянське минуле

Відголоски радянського тут можна зустріти скрізь і всюди. Величні мости і споруди п’ятдесятих, прикрашені фігурами з граніту, строгими фасадами та білими колонами. Старі повоєнні будинки, які так нагадують Київ чи Москву. В музеї польського війська стоять Міги, Ту, Су і наші Т-шки. А у одному з парків, біля монументу вдячності радянським воїнам-визволителям, інколи лежать квіти. Ще є люди які пам’ятають і це трохи вражає, бо над самим написом "Armii Czerwonej" старанно "попрацювали" вандали.

У пересічного українця Польща, насамперед, асоціюється з дешевим трикотажем, клітчастими торбами, копченостями, заробітчанами і трохи футболом.

Хоча відверто кажучи, проведення футбольної першості Євро-2012 особливо не відкрило для нас Польщу, як і для самих поляків Україну. Уся увага тоді була прикута до подій спортивних, трохи організаційних, менше до культурних і зовсім не до економічних. Та це не дивно. В наших народів є велика спільна історія, але залишилося різне бачення і трактування окремих подій, що часом змінювали її хід. Напевно, це й продовжує слугувати тим критерієм обережності, з яким ми переважно стикаємося,  пробуючи наново знайомитися один з одним.

Усе ж, ліричний настрій як і музика Шопена не дозволяє мені бути надто критичним до цієї країни, але й разом з тим не позбавляє прагнення аналізувати її впевнені, хоча й досить суперечливі кроки на шляху до реалізації політики членства у Європейському Союзі та ефективність проведених економічних реформ.

Періодична економіка

Отже, щодо економіки – то її варто розподіляти на три періоди розвитку. Першим однозначно є період становлення. Тяжкі роки після закінчення війни, що в самих поляків асоціюються з бідністю, розрухою, порожніми комуністичними гаслами та примарним майбутнім. Можливо саме з відти й бере свій початок така притаманна більшості скромність, що й досі присутня у побуті і ментальності цих людей.  Другим є період так званої еволюції, який відбувся на межі зміни епох та політичного устрою. Ну і третій найцікавіший – це період реформ та розвитку приватного сектора, закріплення механізму функціонування ринкових відносин як єдиної повноцінної і саморегулюючої системи.

Звичайно, тісні торгово-економічні зв’язки між Польщею та СРСР були обумовлені більше геополітичною кон’юнктурою аніж комерційним прагматизмом. Якщо на кінець 1950-го року імпорт до Польщі з СРСР складав 192 млн. дол. США, а експорт 154 млн., то на кінець 1980-го ці показники були на рівні 6,5 млрд. і 5,3 млрд. відповідно.  Для порівняння, з другим найбільшим торговим партнером ФРН (Федеративна Республіка Німеччина), того ж року Польща торгувала у межах 1,3 млрд. імпорт і 1,4 млрд. експорт.

Але починаючи з 1992 року ситуація кардинально змінилася. Німеччина стала основним торговим партнером Польщі. Оборот по експортно-імпортним операціям стабільно зростав, хоча тільки у грошовому еквіваленті. Бо сама його частка коливалася в межах 21-25% по імпорту та 22-35% по експорту, від обсягу торгових операцій в цілому до решти країн партнерів. Другою у списку, з ким досі активно торгують поляки, залишилася Російська Федерація. Але це й не дивно. Потрібно зважати на обсяги енергоресурсів, які щорічно купує Польща і відповідно рівень цін на них. Якщо до Німеччини Польща більше експортує ніж імпортує, то з Росією навпаки.За 2011 рік стаття експорту тільки на 34% покрила статтю імпорту.

З Україною трохи інша ситуація. Згідно офіційних даних, обсяг експорту польських товарів до України за 2011 рік склав 13,9 млрд. злотих, а імпорт українських 8,2 млрд. Ми стабільно нарощуємо обсяги торгівлі, але вони залишаються досить низькими відносно прогнозованих. Приблизно на одному рівні з Угорщиною: в динаміці експорт 2.5% та імпорт 1.5% відповідно. На кінець 2011-го дефіцит торгового балансу Польщі складав 20,4 млрд. дол. США. А у динаміці імпорту-експорту, найуспішнішими роками можна вважати 2006-й і, як не дивно, 2010-й. До того ж, саме у ці роки сальдо торгового балансу було з мінімальним від’ємним значенням.

Промисловість

Аналізуючи торгівлю, не можна оминути промисловість. Протягом останніх десяти років вона не вийшла на якісно новий рівень, особливо у впровадженні енергозберігаючих технологій. Це надто дорого для Польщі і тут вже не слід сподіватися на допомогу німців. Бо багато корисного досвіду, після розпаду СРСР, Польща перейняла саме в Німеччини і це не дивно, зважаючи на сусідство та спорідненість виробництв. Хоча промисловість частково й переоснащена, вона лишилася дуже енерговитратною. Особливо це стосується хімічної галузі. Якщо поглянути на статистичні звіти по експорту товарів, то основною групою можна виокремити і продукцію хімії. Практично у кожному місті присутнє якесь діюче виробництво, яке так чи інакше пов’язане з хімією. І знову ж таки, для хімічної промисловості потрібні доступні за ціною енергоресурси, оскільки вони є однією з ключових складових при формуванні собівартості. Отримувати такі ресурси ще донедавна можна було від Російської Федерації. Тепер же питання стоїть як ніколи гостро.

Машинобудування Польща фактично вже втратила, бо найбільші підприємства увійшли до системи глобальною корпоративного бізнесу і не мають суттєвої автономності. За оцінкою експертів, ця галузь не буде пріоритетною в розвитку на найближче майбутнє, бо є надто залежною від ряду вагомих чинників, зокрема і маркетингової політики світових автогігантів. Тим більше, з закриттям автомобільного концерну "FSO", не без допомоги "УкрАвто", поляки поставили крапку на перспективі мати власний автомобіль, хоча ще і не остаточну.

Ходять розмови про можливість відродження цього підприємства за підтримки канадської компанії "Magna International", яка нібито має намір там збирати BMW, MINI чи навіть Infiniti. Знову ж таки, багато хто з експертів досить скептично оцінює можливості запуску виробництва вже у другій половині 2013 року, зважаючи на теперішній стан заводу та постійні розмови про наближення нової хвилі фінансової кризи.

Вкладати як мінімум чверть мільярда євро у лінію зборки за такого нестабільного рівня попиту на оголошені марки, було б просто нерозсудливо.

А особливо тепер, коли в Європі досить впевнено себе почувають корейські автовиробники і легко конкурують з німцями чи японцями як за якістю, так і за ціною.

Транспорт

Ще один цікавий момент стосовно транспорту. Здавалось би, інфраструктура Польщі розвинена і у повній мірі використовується як транзитна, але у дуже схожому стані до "Укрзалізниці" перебуває PKP "Polskie Koleje Państwowe". Зарегульованість тарифів, що викликана монопольним статусом перевізника і дефіцит фінансування програм оновлення рухомого складу породжує, час від часу, різні настрої з приводу майбутнього цієї компанії. Яким воно має бути: державним, приватним чи зі змішаною формою власності. У останніх двох варіантах потрібен серйозний інвестор. І дуже часто на нього чомусь чекають саме зі сходу.

Та чи усе залежить тільки від наявності інвесторів? Питання доволі риторичне. Зауважу лише, що за період нещодавніх хвиль світової фінансової кризи, економіка Польщі зазнала втрат, але не таких суттєвих. І хоча на сьогодні вона не демонструє стрімкого росту, та все ж утримує стабільність з динамікою на рівні 1.5%. Принцип журавля у небі та синиці в руці відображає пряму залежність рівня дохідності від ступеня ризику. Це і є про Польщу.

Власне, вчасний перехід від класичного адміністративного монетаризму до змішаної системи управління допоміг мінімізувати прояви впливу немотивованих політичних рішень на фундаментальні економічні процеси.

Фінансовий сектор

Між іншим, якою б жорсткою не була сьогодні критика дій Національного банку України, але його прагнення щось робити є логічними.

Потрібно зменшувати залежність гривні від систематичних спекуляцій з іноземною готівкою як великими гравцями, так і дрібними.

На прикладі Польщі чітко видно, коли відносну стабільність національної валюти утримує і сама національна валюта у тому числі, як би це дивно не звучало. Населення не має такої гострої необхідності в іноземній валюті і її фактичний готівковий оборот у пропорційному співвідношенні до національної не доходить до тієї критичної межі, при якій відбувається прямий вплив на курс. Тобто, виключно спекулятивною грою на готівці курс злотого не зріжеш.

Потрібні більш вагомі рушії, що здатні швидко впливати на макроекономічні показники.

Такі, наприклад, як ціна на російський природний газ. І тут відчувається завідомо спланована гра на випередження з боку польського керівництва та топ-менеджменту "PGNiG".

В цілому, реформу фінансового сектора економіки Польщі можна було б вважати успішною, якби не одне але. Заключним логічним її етапом має стати перехід на єдину європейську валюту. Переважна більшість громадян не висловлює оптимізму з цього приводу.

Вони бояться стрімкого вирівнювання цін до середньоєвропейських, а відповідно і їх підвищення, що звичайно прискорить інфляцію і зробить ще біднішими пенсіонерів та громадян з низьким рівнем доходу. А Польща, як відомо, не є заможною країною.

Тобто, потрібно буде запускати механізм індексації або субсидіювати малозабезпечених. Це величезні витрати для й так дефіцитного бюджету. До речі, на сьогодні саме курсова різниця у валютній парі PLN/EUR дає можливість великим концернам і підприємствам балансувати на межі дефіциту оборотних коштів. Постійні й змінні витрати фактично є на порядок нижчі, а це відповідно збільшує і додану вартість. 

Інвестиційна політика

Щодо реалізації інвестиційної політики, то починаючи з 2005 року, обсяги прямих іноземних інвестицій в промисловість стабільно зменшуються в середньому на 1.5% щороку. Основними іноземними інвесторами у економіку Польщі є контрагенти з країн членів ЄС, на них припадає близько 85% від загального обсягу іноземних інвестицій. Але за п’ять останніх років приріст іноземних інвестицій з країн членів ЄС не перевищив 4%. Враховуючи темпи інфляції (3,8% у вересні та 3,4% у жовтні 2012р.) та реальну середньозважену кредитну ставку по країні, не варто говорити про якесь економічне диво, воно просто відсутнє і хіба тільки проявляється у якості елементу урядової пропаганди.

Нагадаю, що заявивши суму у 73,9 млрд. євро, а рівно стільки Польща планує отримає у період з 2014-го по 2020-й роки з фондів ЄС, влада намагається гарантувати собі більш-менш стабільне майбутнє.

Звісно, це буде можливим у разі погодження з усіма лідерами Європейського союзу, включно і з Великобританією, яка займає іншу позицію з цього приводу і може скористатися правом вето, якщо рішення не буде в інтересах Об’єднаного Королівства. Офіційний Лондон стурбований проявами інфляційних процесів, тож намагається їх в усякому разі попередити.

Щодо інвестицій у економіку Польщі з інших країн, не членів ЄС, то цей показник навпаки зменшився на 1%. Близько 65% від усіх іноземних інвестицій спрямовані у будівництво, 28% у машини та обладнання для промисловості, решта у транспорт, транспортну інфраструктуру, інші сектори. Для прикладу, за 2010 рік на одного мешканця припадало в середньому по 175 євро іноземних інвестицій(з розрахунку курсу на 1.12.2010). А далі, два роки підряд у Польщу вливалися так звані "футбольні гроші", які частково вилетіли в трубу, або ж осіли кредитним баластом. Можливо, саме на дружбі з Російською Федерацією поляки і планують покращувати показники інвестиційної активності у регіоні. Не дарма ж вони так наполегливо торгувалися за знижку на газ, щоб потім долучити росіян і до нових енергетичних проектів. В цьому випадку Польща ніби й виграє двічі підряд. Але варто враховувати, що Російський бізнес і політика сьогодні є як ніколи прагматичними.

Звичайно, успіхи Польщі говорять самі за себе. Та недопрацьованими лишилися маса питань, зокрема соціальних. І багато з них ще повстане гостро, по мірі черговості їх вирішення, викликаючи шалений супротив суспільства.

А у підсумок можна додати хіба наступне. Як би до того не ставилися самі поляки, але є очевидним, що спорідненість з радянським минулим багато в чому допомогла Польщі. На межі перетину двох кардинально протилежних культур та економічних систем, їм вдалося з кожної перейняти по частині найкращого, а вже потім з отриманого створити щось власне. І нехай зовсім скоро стрімкий західний вітер розвіє останні крупинки діамантового пилу соцреалізму, та зірки усе ж залишаться світити з минулого в майбутнє, загадково примружуючись у висоті сірого неба незворушної Варшави.

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, YouTube, Facebook, Instagram.

Теги: украина экономика польша ссср
Источник: Украинский Бизнес Ресурс Просмотров: 1969